Вісник Свято-Миколаївська Українська Католицька Церква - Bulletin Saint Nicholas Ukrainian Catholic Church

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Блаженнішому Патріярхові Любомирові,

Високопреосвященнішим і Преосвященнішим Владикам,

усім нашим Парафіянам

та всьому Українському Народові

РАДІСНИХ СВЯТ

ВОСКРЕСЕННЯ ХРИСТОВОГО

бажають

Отці душпастирі церкви св. Отця Миколая,

Парафіяльна Рада, Церковний Комітет,

Управи ЛУКЖК і БУКК,

Управи Парафіяльних Хорів,

Управа Свято-Миколаївської Школи,

Управа Школи ім. Патріярха Йосифа Сліпого,

Управа Свято-Миколаївського Клюбу Сеньйорів,

Дирекція Відділу Кредитівки Святої Покрови.

богослуження ВЕЛИКОГО І СВІТЛОГО ТИЖНІВ у Свято-Миколаївському

Весь Великий Тиждень, за нашим старовинним звичаєм, обов’язує повздержливість від м’ясних страв, а у Велику П’ятницю також від набілу.

У Понеділок і Вівторок Великого Тижня о год. 6:00 вечора служать Святі Літургії Ранішосвячених Дарів. Тоді ще є нагода приступити до Святої Тайни Покаяння.

Свячення Пасок у Велику Суботу: о год 1:00 пополудні – для дітей – від год. 5:00 – 8:00 (щопівгодини).

У Неділю Пасхи в часі Божественної Літургії о год. 9:30 ранку читають Святе Євангеліє на різних мовах.

У Томину Неділю, 15 квітня, в церковній залі о год. 1:00 пополудні заходом Членкинь ЛУКЖ-К відбудеться Парафіяльне Свячене.

У Світлому Тижні є загальниця, тобто, дозволено їсти м’ясні страви також і у п’ятницю.

Порядок Святочних богослуженнь ВЕЛИКОГО І СВІТЛОГО ТИЖНІВ у Свято-Миколаївському Храмі на 2007 рік

Год. 6:00 вечора – Свята Літургія Ранішосвячених Дарів

Год. 9:30 ранку - Вечірня з Божественною Літургією

Год. 6:00 вечора – Утреня Страстей Господа нашого

Год. 9:30 ранку – Велика Вечірня із положенням

Год. 9:00 ранку - Вечірня з Божественною Літургією

11-13 ІV Середа, Четвер, П’ятниця Світлого Тижня

Глас 5: Нехай воскресне Бог і розбіжаться вороги Його

Пасха священная нам десь з’явилася,* Пасха нова, святая,* Пасха таїнственна,* Пасха всечесна,* Пасха – Христос Ізбавитель,* Пасха непорочная,* Пасха велика,* Пасха вірних,* Пасха, що двері райські нам відкриває,* Пасха, що освячує всіх вірних.

Прийдіте від видіння, жінки-благовісниці, і Сіонові

скажіте:* прийми від нас радісні благовіщення* воскресення Христового.* Красуйся, ликуй,* і радуйся, Єрусалиме,* Царя Христа узрівши,* що як жених із гробу виходить.

Так нехай погибнуть грішники від лиця Божого, а

Мироносиці-жінки,* раннім ранком станули* перед гробом Життєдавця* і зустріли ангела,* що сидів на камені,* а він провістив їм і так мовив:* чому шукаєте Живого міх мертвими?* Чому оплакуєте Нетлінного у тлі?* Ідіть і проповідуйте ученикам Його.

Це день, що його створив Господь, возрадуємося і

Пасха красна,* Пасха Господня,* Пасха,* Пасха всечесная* нам засіяла.* Пасха, радісно друг друга обіймім!* О, Пасхо, ізбавління від скорби,* бо із гробу днесь,* наче із світлиці, засіяв Христос,* і жінок радістю наповнив мовлячи:* проповідуйте апостолам.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Воскресення день,* і просвітімося торжеством,* і друг друга обіймім!* Промовмо: браття,* - і тим, що ненавидять нас.* Простім усе з воскресенням* і так заспіваймо:

Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (3).

Про ікону

Ікона Воскресіння представляє Христа не в ту мить, як Він виходить з гробу, а тоді, коли Він розбиває його. Христос виходить з гробу не як той, хто звільнився від смерті і тікає геть. Адже Господь переміг смерть не задля себе самого, як це могла б зробити надлюдина. Велич воскресіння Христа полягає в тому, що Він входить у царство князя темряви, який тримає в неволі Адама та його нащадків.

Воскреслий, сяючий Христос у динамічній позі є центром величавої й багатої змістом композиції Зішестя в Ад. Вся Його постать у повний зріст оточена небесним сяйвом мандорли продовгастої форми, бо де Христос – там небо. Світло випромінюється як з воскреслого Христа, так і з мандорли, адже небо вже не приховане – воно відкрите завдяки перемозі Христа над гріхом і смертю.

Христос зображений у білих з позолотою ризах. Він стоїть над розбитими воротами аду – досі непоборимою в'язницею смерті. Під цими воротами в темному аді видно розторощені тепер символічні знаряддя тортур. Ад, алегорично персоніфікований, лежить зв'язаний, безсилий.

Із зображення на іконі не зрозуміло, чи Христос сходить в Ад, чи це вже мить Його повернення звідти. Він простягає руки Адамові та Єві, слідом за якими двома великими процесіями із землі виходять усі попередні покоління аж до Його пришестя. Зображено майже цілу дугу спасіння, яку проходить Господь. Сцена Зішестя в Ад – це величне святкування життя й очікування воскресіння, бо Христос не забув про тих, що в гробах, а пішов шукати за ними.

Ікона показує нам також дві сфери духовного життя. У царстві смерті, зруйнованому Христом, панує порок та лихі помисли, які спонукають людину служити цьому царству. Їх зображають у вигляді темних постатей у підземній печері. Друга сфера – це сфера Христа, який діє протилежним чином. Христос відкрито показує чесноту, до якої людина доходить, слухаючись духовних помислів і жертвуючи егоїзмом.

Коротка історія

Слово "пасха" походить з єврейського "песах", що значить "перехід". Тут мова про перехід Господнього ангела, який одної ночі вбив усіх єгипетських первенців, коли фараон не хотів відпустити ізраїльський народ, а перейшов повз доми ізраїльтян, одвірки домів яких були помазані кров'ю однорічного ягняти. Слово "пасха" у жидів означало також ягня, якого заколювали на Пасху, а потім і сам день свята на згадку про визволення з Єгипту дістав назву Пасхи.

Для апостолів і перших християн Пасха-Перехід стала символом іншого переходу — подвійного переходу Ісуса Христа: від життя до смерти і від смерти до життя. Перший перехід дав основу для хресної, а другий для воскресної і радісної Пасхи. Апостоли й перші християни святкували разом із жидами свою християнську Пасху, але не радісну, а сумну і з постом, бо вона була для них річницею Христових мук і смерти.

Пасхальний агнець євреїв став для християн прообразом Ісуса Христа, Який, наче невинне ягня, приніс себе в жертву за гріхи цілого світу. Звідси в богослуженні його називають пасхальним агнцем або коротко Пасхою. "Бо Пасха наша, — каже святий апостол Павло, — Христос, принесений у жертву" (1 Кор. 5,7).

У II ст. разом із хресною Пасхою починає також входити в практику і радісна Пасха на честь Христового Воскресення, яку святкують у неділю після жидівської Пасхи. Собор у Нікеї (325) вирішив, що всі християни мають святкувати празник Пасхи того самого дня: що не можна йти за жидівським звичаєм, а треба празнувати Пасху в неділю, після першої повені місяця, після весняного рівнодення.

У ІV-V ст. святкування празника Пасхи продовжується з одного дня на цілий тиждень, який зветься "світлим тижнем" на противагу до тижня перед Великоднем, що має назву "Великого", або "Страсного". В Єрусалимі найбільш урочисті були перші три дні Пасхи, що Східна Церква практикує і сьогодні.

З богослужінь празника Христового Воскресення на особливу увагу заслуговує пасхальна утреня, яку можна б назвати величним гимном прослави Христа-Переможця. Її авторство приписують великому богослову Східної Церкви й великому митцеві слова – святому Йоану Дамаскину (к. 676 — к. 749). Ймовірно, що вона укладена на основі пасхальних проповідей святих Отців – Григорія Богослова, Григорія Ниського й Йоана Золотоустого. Зміст воскресної утрені глибоко-догматичний, форма високо-поетична, тон дуже радісний і переможний.