РОЗКЛАД БОГОСЛУЖЕНЬ

Наступна неділя

7:00     – Утреня (о. Р. Лобай)

8:00     –  Св. Літургія (о. Р. Лобай)

9:30     –  Св. Літургія (о. О. Качур) 11:30  –  Св. Літургія (о. О. Юрик)

6:00в. –  Св. Літургія (о. Д. Паньків)

7:00в. – Вечірня з Литією

Послання
Блаженнішого Любомира,
Верховного Архиєпископа Києво-Галицького
на Різдво 2008 року

Високопреосвященним і Преосвященним Владикам!
Всесвітлішим і Високопреподобним Отцям!
Преподобним Монахам і Монахиням!
Дорогим Братам і Сестрам!
Мир Вам у Господі

Дорогі у Христі, непомітно, але дуже швидко наближаються Різдвяні свята. І як це звичайно буває, ми починаємо замислюватися, як і де ці свята проведемо: в колі сім’ї чи в колі ширшої родини, вдома чи, можливо, у якомусь відпочинковому місці. А дехто, мабуть, із великим болем думає про ці свята, бо чи то з причини професійного заняття, навчання або військової служби, чи через працю, яку мусить сповняти далеко від рідної землі, щоб забезпечити родину, буде змушений святкувати їх далеко від рідної оселі і парафії. Друге ж, про що запитуємо себе, це як прикрасимо домівку, що поставимо на святковий стіл, чим обдаруємо наших ближніх? І зайняті такими думками, ми доживемо до Різдвяних свят; вони, як і кожного року, минуть, і все забудеться.                                                                                                                                 
   Однак спитаймо себе: чи можуть такі великі свята, як Різдво, Богоявлення, бути для нас лише швидко проминаючою подією? Чи не повинні ми в ці дні задуматись над справжнім змістом святкового часу, замислитись, чому, власне, це свято є для нас таким значущим? Думаю, якщо ми подумаємо над цим, то і це Різдво, і всі наступні, які Господь Бог благословить нам пережити, стануть порою, яка змінюватиме наше життя, робитиме його іншим – глибшим.
    Під час Святого Різдва ми згадуємо не тільки про те, що десь там у далекій стороні народилася дитина. Бо ж Дитя, яке народилося у Вифлеємі 2000 років тому, – це не звичайна дитина, це – Воплочений Божий Син, який приймає людську природу і стає вповні людиною. А що це означає для нас? А те, що Бог приходить до нас, Він хоче стати одним із нас, щоб, як кажуть Святі Отці, піднести нас, надати нашому життю остаточної цілі, указати нам мету нашого існування. Воплочення Божого Сина нагадує нам, що ми створені, що ми покликані навіки бути з Богом, бути з нашим Сотворителем, нашим Небесним Отцем. У цьому полягає найдивовижніша таємниця Різдва, найзахопливіша благовість, яку приносить цей великий празник. Саме над цим нам варто замислюватись постійно, а особливо – у різдвяний час.
    Коли ось так собі подумаємо, то все те, про що ми піклувались у передріздвяний період – місце нашого святкування, коло учасників, страви – стане другорядним, несуттєвим, минучим, що практично не залишить сліду в нашому житті. У світлі того, чим насправді є для нас Різдво, всі наші земні, побутові думки, хоч і мають право на існування, все одно отримають належне їм місце в нашому мисленні і поведінці, а саме: вони являться як щось, на що ми звертаємо нашу увагу мимохідь, не роблячи їх змістом тих днів, хвилин, у які ми переживаємо воплочення Єдинородного Сина Божого. Бо ж чи не є це

час, коли ми зустрічаємо нашого Творця, коли Бог, який вступив у людську історію, знову стає присутнім для вас, для мене, для всіх нас? Ми були створені Богом, аби бути завжди з Ним, бути завжди щасливими. Але через нашу неміч ми збилися з того шляху, почали ходити навмання своїми стежками, іноді навіть намагаючись заступити Бога, жити без Нього, будувати свій людський «рай». Ми щораз більше віддалялися від Нього, але Він, який призначив нас до чогось вищого, тривалішого, милосердиться над нами і довершує своїм приходом остаточний акт нашого створення. Прийнявши людську природу, Воплочений Бог дуже виразно скеровує наше життя, наше існування до справжньої цілі, що для неї ми призначені.
   Застановімося, дорогі у Христі, яка ціль нашого життя, остаточна ціль, що її нам об’являє Святе Різдво Христове, а тоді все інше в нашому житті отримає своє правдиве значення. Тоді все, що ми будемо робити, все добро, яке ми будемо чинити для себе і ближніх, ставатиме нашим шляхом до Бога, – отим здійсненням Божих планів для кожного з нас зокрема і для людства взагалі. Господь Бог прийшов і так виразно вказує нам наше призначення, що ми не можемо дозволити собі більше блукати, бо не маємо на це жодного виправдання. У цей різдвяний час наново усвідомлюємо собі, що Друга Особа Пресвятої Тройці – Воплочений Син Божий став поруч із нами, став на чолі людського роду, щоб провадити його до дому Небесного Отця. Не будьмо не чутливі на Божу любов! Не даймо себе заманювати привидом якогось людиною створеного раю! Якогось світу, в якому все відбувається нібито правильно, але без Бога, в якому нам вимальовують якісь уявні цілі, які, як ми знаємо з досвіду людства впродовж багатьох століть, нікуди не ведуть, а залишаються тільки пустими привидами. Візьмімо Божу науку, або, точніше сказати, Божу присутність між нами, запевнену отим Народженням, отим великим празником, як основу нашого життя!
    Дорогі у Христі брати і сестри, з цілого серця хочу привітати всіх Вас із цим наступаючим великим святом Різдва Христового. Усіх Вас, де б Ви не були, бо ми – силою різних обставин – розкидані сьогодні по цілому світі, по різних континентах. Нехай для всіх нас цей празник буде часом глибокої призадуми, коли ми відчуємо Божу любов, яка стукає до наших сердець. А коли ми відчуємо її, тоді подивимося на все довкола іншими очима. Ми будемо поводитися вже не як оті швидко проминаючі істоти, але як діти Божі, покликані і призначені до вічного щастя. Нехай цьогорічне свято буде для всіх нас годиною справжньої духовної радості, бо саме через нього Господь пригадує нам істинну мету нашого життя та передає нам Своє світло і благодать.
                                                          Христос рождається!
                                                               + ЛЮБОМИР

Оголошення

Управа Ліґи Українських Католицьких Жінок Канади нашої Свято-Миколаївській парафії складає щиру подяку всім членкиням і прихильницям ЛУКЖК, які жертвенно допомогли з підготовкою і переведенням Різдвяного Базару, який відбувся в неділю, 30 грудня 2007 р.

Зокрема Управа щиро дякує підприємцям, кредитовим спілкам і окремим особам за подаровані нагороди для розігравки і на тиху ліцитацію, та за грошову підтримку. Всім особам, хто причинився до успіху Різдвяного Базару ЛУКЖК щире спасибі!

Ліґа Українських Католицьких Жінок Канади повідомляє, що квитки на Щедрий Вечір, який відбудеться в п’ятницю 18-ого січня 2008р., можна собі набути в церковній залі  в неділю 13 січня,  можна замовити в парафіяльній канцелярії підчас тижня  за числом тел. 416-504-4774, а також  можна замовити в п-і Віри Гомонко за числом тел. 416-240-9048.

Повідомляємо, що можна вирівняти членські внески, відібрати конверти у церковній залі і при цім відібрати напис на шибу (помаранчевого кольору) – це дозвіл на паркування на вулицях біля парафії. З половини січня, зелені написи будуть не діючими! Написи будуть видаватися тільки членам нашої парафії.

Лекції приготування дітей до до першої Сповіді і Торжественного Святого Причастя, які не є учнями Цілоденної Школи ім. Слуги Божого Патріарха Йосифа Сліпого, почнуться у неділю 27  січня. Просимо зголошуватися до п. Андрія Щуки на ч. тел. (416) 626-5232.

Українські Молодіжні Ансамблі –Хори Оріон і Левада,Оркестра Авангард-запрошують усіх на Різдвяний Концерт Колядок і Щедрівок, в неділю, 13 січня, 2008 р. о год. 3:30 поп. в церкві Успення Пресвятої Богородиці-3625 Cawthra  Rd., Mississauga. Квитки: West Arka, при дверях, Ансамблісти 416-239-1685.

Хор Веснівка запрошує на Концерт Колядок і Щедрівок, в неділю 13 січня, 2008 р. о год. 4:00 поп. в Islington United Church- 25 Burnhamthorpe Rd. Квитки: West Arka, при дверях.

 Складаємо щиросердечну подяку чтцю Олегу Биху з родиною за щедрий дар у сумі $250, в пам’ять батька бл. п. Івана Биха, на потреби Свято-Миколаївської церкви.

Складаємо щиросердечну подяку п-ні Мотрії Ільницькій-Рів за щедрий дар у сумі $200 в пам’ять бл п. М. Коковської.     

ЖЕРТВОДАВЦІ
Складаємо щиросердечну подяку парафіянам. Нехай Предобрий Господь благословить і винагородить.

Мирон Цибульський і Марійка Гоголь                  $1000.00
Наталка Гузар                                                  $100.00
Зенон і Софія Дуда                                           $100.00
Василь і Оксана Верига                                     $150.00
Петро і Наталя Гоцко                                         $100.00
Євген і Ольга Чолкан                                        $500.00
Микола і Марія Ватраль                                     $100.00
Володимир і Олександра Степура                      $150.00
Богдан і Марія Крамарчук                                 $500.00
Христина Цурковська                                        $100.00
Анастазія і Василь Мазур                                   $200.00
Мотрія Ільницька-Рів                                         $200.00
Галя Липка                                                       $200.00
Каролина Малецька                                          $400.00
Стефанія Козак                                                 $240.00
 

П О М И Н А Є М О            †            П О М Е Р Л И Х
10  І  8:00 ранку           бл. п. Василя Саламона (40-ий день)
10  І  9:00 ранку           бл. п. Романа Макіщука
10  І  4:00 поп.             бл. п. Євгенію Лукянишин (40-ий день)
11  I  9:00 ранку           бл. п. Філомену Миндюк
15  І  7:00 вечора         бл. п. Анну Дичковську
16  І  7:00 вечора         бл. п. Анну Пендзей (5-та річ.)

ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ

Упокоїлися у Бозі бл. п. Микола Юник (76р.), бл. п. Іван Лещишин (81р.), бл. п. Михайло Кріль (97р.), бл. п. Оля Янов (83р.). Душі покійних поручаємо  молитвам наших вірних.

Чому українці святкують свято Різдва Христового 7 січня, а не 25 грудня?

                                                                       Багато людей запитують себе а також священиків чому дата Різдва для українців є на 13 днів пізніше, і тільки дехто розуміє що відповідь на це запитання криється у зміні календарної системи, яка використовувалась більш як дві тисячі років назад.              Перше щоби хотілося наголосити, це те що Різдво 7 січня святкують не тільки українці але практично всі Християни Православної віри. Для українців і назагал православих Християн традиція відіграє важливу роль у їхньому житті, і переважно через цей фактор вони святкують Різдво за старою датою за якою на протязі довгих років всі Християни святкували це свято.                    Так званий Римський календар, який використовувався ще з восьмого  століття до Різдва Христового починався першим числом місяця березня і в своєму році нараховував лише 10 місяців. До цих пір у мовах латинського походження ми використовуємо назви місяців базовані на системі 10-ти місячного року. Для прикладу, у англійській мові такі місяці як Септембер (7), Окробер (8), Новембер (9), Децембер (10) відповідають назвам латинських цифр.
                Згодом до 10-ти місячного року було додано ще два місяці: січень і лютий, і офіційно рік тепер починався із січня. Проте довжина року була лише 355 днів, що було помилкою більше як у 10 днів відносно календарної системи якій ми сьогодні слідуємо. Таким чином річні сезони і діючий тоді календар на протязі років продовжували драматично втрачати відповідність у їх співвідношенні.                                                 

Юліянський Календар (у народі Старий Календар). Юлій Цезар, розуміючи невідповідність яка існувала між сезонами року і календарем, у 46 році до Різдва Христового за допомогою грецьких астрономів визначив нову довжину року за Сонячною Системою, яка тепер відповідала 365 дням і одній четвертій дня (365.25). Кожного четвертого року додавалося один день у році щоб виправляти різницю одної четвертини дня. До цих пір ми слідуємо практиці знаній тепер як Високосний Рік, у якому місяць лютий нараховує 29, а не 28 днів. Новий календар під назвою Юліянський взяв свій початок 1-го січня 45 року до Народження Христа. З цієї нагоди сьомий місяць року був названий на часть Юлія Цезаря. Хоча календарна система 365.25 днів була більш точною, вона все ж таки не достатньо відповідала співвідношенню сезонів року і природнього сонячного циклу, і вже у 8 році по Різдві Христовім Римський Імператор, Август Цезар, вніс незначні додаткові поправки до існуючого тоді календаря, а точніше до Високосного Року, через що однин з місяців року був названий його іменем – Август.
                Але Юліянський календар, який складався з 365 днів і 6-ти годин в дійсності був незначно довшим ніж природній сонячний рік який мав 365.3422 дні або 265 днів 5годин і 49 хвилин і 46 секунд у році. Його помилка становила 11 хвилин і 14 секунд. На протязі 128 років ця різниця вже становила практично один день, а через 1500 років Юліянський календар не відповідав природньому сонячному календареві вже з різницею у майже 10 днів. Через невідповідність календаря, дата Різва Христового мінялася часто, що відіграло роль у тому що у 354 році, Римський Єпископ Ліберіус визначив 25 грудня як одну сталу дату для святкування Різдва Христового, замінивши язичне свято бога-сонця яке святкували римляни.                                     

Григорянський Календар (у народі Новий Календар). У 1582 році Папа Григорій ХІІІ впровадив нові поправки до існуючого Юліянського Календаря. Щоб відновити правдиву дату природнього весняного сонцестояння до 21 березня, він видалив 10 днів (від 11 до 21) у місяці березні 1582 року, так що у всіх католицьких країнах будь які події що відбулися у березні між 12 і 20 числами (включно) 1582 року не мають своєї дати. Навіть дати святих котрі померли у тому часі змушені були бути перенесені на іншу дату у році. Деякі протестанські країни такі як Англія і Швеція прийняли новий календар лише у 1752 році, коли різниця складала вже не 10 а 11 днів.             Росія і всі східні та центральні території України прийняли новий (Григорянський) календар для повсякденного вжитку лиш у 1918 році. Тільки церква на цих територіях залишила у своїй літургічній практиці Старий (Юліянський) календар.                                                     Більшість церков східного обряду, такі як Українська церква, зберегли Юліанський Календар для свого церковного вжитку до сьогодні. У них дата святкування Різдва Христового (25 грудня), враховуючи помилку щодо невідповідності літочислення природньому сонячному циклу, сьогодні припадає на 7 січня за календарем загального вжитку.                    Всі церкви східньго обряду які затримали і досі використовують Юліянський Календар у їхньому церковному вжитку, на даний час мають 13 днів запізнення у відношенні до природнього сонячного календаря, але через те що Юліянський Календар кожних 128 років втрачає приблизно один день, дні його запізнення з часом лиш зростатимуть відносно природного сонячного календаря, який ми сьогодні знаємо під назвою Григоріанський Календар, і якому ми всі слідуємо у нашому щоденному житті.                              Багато українських родин, слідуючи Юліанському Календареві у своїй церковній традиції, продовжують святкувати Різдво Христове 7-го січня, незважаючи на тиск модерного, науково підкованого суспільства, яке вимагає змін. Дата 7-го січня, окрім символу збереження традиції, для багатьох людей є більш прийнятною через те що дозволяє святкуванню Різдва Христового збергти свою святість і зосередитись на духовних аспектах свята, замість того щоб бути поглинутим комерційністю, якою західне суспільство спотворило Святий День Різнва Христового до невпізнання.  
               Сьогодні нам лишається лиш здогадуватись котрого числа наші українські нащадки святкуватимуть Різдво Господнє, коли в силу природнього сонячного циклу Юліанський Календар втратить ще один день. А можливо до цього часу, ми всі матимемо розуміння того що важливість Різдва не полягає у даті, а у духовності його святкування.