Свято-Миколаївська Українська Католицька Церква

Saint Nicholas Ukrainian Catholic Church

4 Bellwoods Avenue, Toronto ON M6J 2P4

416-504-4774

saintnicholasukr@rogers.com

 

 
 
 

 Головна

 Home

 

 Історія

 History

 

 Отці

 Clergy

 

 Організації

 Organizations

 

 Вісник

 Bulletin

 

 Посилання

 Links

 

 Спонсори

 Sponsors

 

 Контакти

 Contacts

 

 Фотографії

 Photos

 

 

 

 

 

 
 

 

 

 

Вісник

Bulletin

 

 

Рік XXV ч.2       ◊    Неділя по Різдві Христовім       ◊      13-го січня 2008 року

 

              

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖЕНЬ

Наступна неділя

7:00     – Утреня (о. Р. Лобай)

8:00     –  Св. Літургія (о. Д. Паньків)

9:30     –  Св. Літургія (о. О. Юрик) 11:30   –  Св. Літургія (о. О. Лобай)

6:00в. –  Св. Літургія (о. Д. Качур)

 

Проголошення
вірним Української Греко-Католицької Церкви 2008 року Божого
Роком християнського покликання

Дорогі у Христі!

Життя людини дуже багатогранне. Хотілось би замислитись над усіма його аспектами, але це неможливо, тому в церковному, як і світському житті ми присвячуємо окремі роки особливим темам, що їх уважаємо важливими для повнішого розуміння нашого життя в певний час. Так, рік 2007 ми присвятили темі молоді, бо в ньому мав відбутися Патріарший Собор на тему «Молодь у Церкві третього тисячоліття». Роздумуючи над тематикою року, що минув, та над її важливістю, ми, Владики Української Греко-Католицької Церкви, зібрані на Синоді у вересні – жовтні 2007 року, вирішили звернути особливу увагу вірних нашої Церкви на тему покликання. Вживаючи в щоденному спілкуванні слово ”покликання”, ми маємо звичайно на думці священичий і чернечий стани. Та й у наших церквах, коли молимось за покликання, також майже завжди вказуємо винятково на ці дві категорії. Не бажаючи жодним чином понизити дуже особливий характер покликань до священнослужіння й монашества, наш Синод мав на меті 2008 року звернути увагу Церкви на покликання в широкому значенні цього слова, тому окреслюємо його тему словами «християнське покликання», щоб охопити всі можливі роди покликань, якими Небесний Отець обдаровує своїх дітей. Бажаю від імені єпископату Української Греко-Католицької Церкви не тільки формально, офіційно розпочати 2008 рік як Рік християнського покликання.. Тема покликання стосується кожного з нас особисто. Кожен із нас через своїх батьків отримав від Господа дар життя. Це означає, що ми народилися з Божої любові, що Він хоче, аби ми існували. І кожна людина як витвір Божої любові є неповторною, єдиною; кожна людина має призначення чи якесь особливе запрошення від Господа Бога посісти певне місце в людській спільноті і на тому місці за допомогою всіх інших Господніх дарів терпеливо виконати своє завдання, щоб почути від Нього слова: „Слуго добрий і вірний, у малому ти був вірний ... увійди в радість пана твого” (див. Мт. 25,21). Такі Господні слова повинні бути заключним акордом нашого життя. Тут також варто згадати про роль, яку в житті й покликанні кожної людини відіграють її батько та мати, бо вони також виконують своє дуже важливе покликання. Часом люди дещо легковажно ставляться до подружнього життя, як до чогось буденного, нецікавого, мовляв, людина одружилася, не стала кимсь важливішим – священиком чи монахом. Це неправильний підхід. Бути батьком чи матір'ю, а насамперед творити християнське подружжя – це вже покликання. Коли в християнській сім'ї народжується дитина, батьки повинні серйозно поставитись до того, що Господь доручає їм, цьому чоловікові й цій жінці, належно виховати цю дитину і допомогти їй у свою чергу пізнати своє покликання, докласти зусиль, аби вона усвідомила, що має в житті особливе місце, особливе завдання Опрацювати проблематику глибокого усвідомлення власного покликання з боку батьків і виховання до покликання дітей запрошуємо Митрополичу Комісію у справах сім'ї. Відтак, підростаючи, дитина починає замислюватися над тим, що їй робити в житті, планує, як можна втілити свої бажання, свої ідеали. Вона може бути покликаною до священства, монашества чи, як найчастіше буває, до виконання безлічі інших завдань, що їх потребує людська спільнота, аби задовольнити всі свої оправдані

потреби. Це немовби друга надзвичайно важлива фаза, коли людина приймає рішення щодо свого життєвого шляху. У цей період життя зроджується усвідомлення власної гідності, вартості як повноцінного члена людської спільноти, як когось, кому доручено виконати особливе завдання, що його ніхто інший не виконає. На цьому етапі важливо зрозуміти, що це не вибір способу заробітку грошей, а щось значно глибше й цінніше, що, з одного боку, приносить людині задоволення, а іншого– дає змогу виконати те завдання, яке приготував для неї Господь. Цією дуже широкою проблематикою повинна зайнятися Комісія у справах молоді. Питання покликання не можна вважати закритим, коли людина вже вибрала якийсь життєвий шлях і починає ним іти. Покликання – це виклик, який потрібно гідно прийняти, довести до завершення, відповідно до тої людської гідності, якою Господь її наділив. Його треба виконувати витривало, не „перескакуючи” легкодушно з одного шляху на інший, особливо якщо це впливатиме на буття інших людей. Над цією темою має попрацювати Комісія у справах мирян. Проблематика покликання охоплює все життя народу й Церкви. Це велике поле, на якому відкривається безліч можливостей соціального служіння Церкви, праці для спільноти, що може виявлятися в різноманітний спосіб і в різних професіях. І кожне це завдання, хоч би яке воно було – більше чи менше помітне – важливе для гармонійного задоволення всіх потреб спільноти. Цю ділянку, крім вищевказаних комісій, доручаємо Комісії у справах культури. в широкому розумінні. Отже, покликання – це надзвичайно широка тематика, навіть якщо розглядати її лише в рамках життя мирянина. Безумовно, тут треба згадати про ще один важливий елемент – покликання мирянина освячувати світ. Над цим повинна працювати комісія, яка вчить нас глибше пізнавати правди нашої віри – Комісія в справах катехизації, а також відділ, який займається виробленням богословського розуміння нашого існування, його походження й мети на підставі Божого об'явлення. Крім „життя у світі”, є ще два види покликання, опрацьовані значно краще. Перше – покликання до священства. Це особливе покликання від Господа для служіння спільноті. Священик покликаний не тільки на те, щоб освячувати свою душу, а передусім щоб служити людям. Для розуміння цього покликання священик має бути солідно підготовленим: прагнути духовного зростання, мати відповідний рівень освіченості, поглиблювати свою культуру. Зі свого боку, люди, яким він служить, повинні розуміти цінність священства, виявляти до цього стану життя відповідну пошану, заохочувати й підтримувати в їхніх стараннях тих молодих людей, у яких виявляє себе покликання до священства.

 

Оголошення

Ліґа Українських Католицьких Жінок Канади повідомляє, що квитки на Щедрий Вечір, який відбудеться в пятницю 18-ого січня 2008р., можна собі набути в церковній залі  в неділю 13 січня,  можна замовити в парафіяльній канцелярії підчас тижня  за числом тел. 416-504-4774, а також  можна замовити в п-і Віри Гомонко за числом тел. 416-240-9048. Запрошуємо парафіянів і гостей на спільну кутю.

Повідомляємо, що можна вирівняти членські внески, відібрати конверти у церковній залі і при цім відібрати напис на шибу (помаранчевого кольору) – це дозвіл на паркування на вулицях біля парафії. З половини січня, зелені написи будуть не діючими! Написи будуть видаватися тільки членам нашої парафії. Лекції приготування дітей до до першої Сповіді і Торжественного Святого Причастя, які не є учнями Цілоденної Школи ім. Слуги Божого Патріарха Йосифа Сліпого, почнуться у неділю 27  січня. Просимо зголошуватися до п. Андрія Щуки на ч. тел. (416) 626-5232.

Українські Молодіжні Ансамблі –Хори Оріон і Левада,Оркестра Авангард-запрошують усіх на Різдвяний Концерт Колядок і Щедрівок, в неділю, 13 січня, 2008 р. о год. 3:30 поп. в церкві Успення Пресвятої Богородиці-3625 Cawthra  Rd., Mississauga. Квитки: West Arka, при дверях, Ансамблісти 416-239-1685.

Хор Веснівка запрошує на Концерт Колядок і Щедрівок, в неділю 13 січня, 2008 р. о год. 4:00 поп. в Islington United Church- 25 Burnhamthorpe Rd. Квитки: West Arka, при дверях.

Парафіяльний Хор нашої Свято-Миколаївської Церкви запрошує парафіян та усіх любителів музики на Урочисте Молитовне Відспівання Колядок у суботу, 26-го січня, о 6:30 вечора зразу після вечірньої.

Складаємо щиру подяку усім спонзорам вісника Свято-Миколаївської парафії за фінансову підтримку, яка уможливлює видавання цього інформативного вісника.   

Складаємо щиросердечну подяку п-і Зоряні Дутчак за щедрий дар у сумі $980., в память батька, Николи, на потреби Свято-Миколаївської церкви.

Складаємо щиросердечну подяку п-і Катерині Ґолдій з родиною за щедрий дар у сумі $400., в 2-гу річницю відходу у вічність бл. п. Михайла Ґолдія, на потреби Свято-Миколаївської церкви.

Просимо парафіян, котрі бажають щоб отці відвідали їх з Йорданською водою, зголошуватися до поодиноких священиків.

ЖЕРТВОДАВЦІ
Складаємо щиросердечну подяку парафіянам. Нехай Предобрий Господь благословить і винагородить.

Святослав Ключник                                          $150.00
Марія Несторук                                                 $100.00
Юрій Мусій і Віра Гомонко                                 $400.00
Іван і Анна Кудлач                                           $200.00
Олександер і Олександра Кудлак                      $200.00
Марія Кос                                                         $250.00
Стефа Микуляк                                                 $100.00
Павло і Ольга Колодій                                       $100.00
Татіяна Мацьків                                                $100.00
Ярослав і Тереса Сорока                                   $100.00
Володимир Голота                                             $300.00
Ольга Пастушик                                                $300.00
Стефанія Кісик-Драбик                                      $200.00
Микола Роїк                                                      $250.00

         П О М И Н А Є М О     †          П О М Е Р Л И Х
15  І  6:00 вечора         бл. п. Ірину Гузар
15  І  7:00 вечора         бл. п. Анну Дичковську
16  І  7:00 вечора         бл. п. Анну Пендзей(5-та р.)
21  І  6:30 вечора         бл. п. Константина Медвідського (17р.)
23  І  8:00 ранку          бл. п. Семена Левицького
25  І  6:00 вечора         бл. п. Стефана Полянського (6-та р.)
26  І  10:00 ранку         бл. п. Степана Кобилецького (40-ий д.)
             

ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ

Упокоїлася у Бозі бл. п. Марія Дичковська (85р.). Душу покійної поручаємо  молитвам наших вірних.

 

 

Нерозривна  єдність у Подружжі.
Підготовляючись  до  подружжя,  ми  повинні  розуміти,  що це є наш  вибір на  все  життя . Ми  довіряємо  себе  беззастережно  іншій  людині,яку  повинні  добре  пізнати, не  тільки  зовнішньо  але  і  глибину  її  душі. Наша  впевненість і  щирість  творить  атмосферу  спокою  й  гармонії.      
Християнська сім'я є підставою всякого суспільного ладу, його джерелом та найважливішою клітиною.
Наголошуючи на цінності християнських родин, митрополит Андрей Шептицький навчає: “На ніщо не здається одиницям і цілому народові заможність, просвіта та патріотизм, коли не буде в ньому ладу. І так, як той, що хоче збудувати собі хату, кладе насамперед підвалину, — бо від тієї підвалини залежить, чи хата буде сильна, чи зараз розвалиться, — так само той, що дбає про суспільний лад, мусить насамперед подбати про родину.” Християнське подружжя — це шлях до Бога вдвох. Перед­усім потрібно пам'ятати, що подружжя, як сопричастя осіб, має свою закоріненість у сопричасті Осіб Пресвятої Трійці. Автором подружнього зв'язку є сам Творець. «... Подружжя не було ані встановлене, ані відновлене людьми, а Богом; не людьми були витворені закони для того, щоби зміцнювати, потверджувати та вивищувати його, а Богом — Творцем природи та Ісусом Хрис­том   — Відкупителем тієї ж природи, і тому ті закони не можуть підлягати будь-яким людським постановам чи будь-якій супро­тивній їм угоді, навіть самих подругів».                                                                          
    Любов подружньої пари є творенням і розвитком відносин єдности, яка виключає будь-яке її порушення.
«Так що вони вже не двоє, лиш одне тіло» (Мт. 19:6; пор.: Бут. 2:24). «Вони покликані зростати без перерви у своїй спільності через щоденну вірність шлюбній обітниці взаємного цілковитого дару». Ця людська спільність підтверджується, очищується й завершується у Христі через благодать Святого Духа, що уділяється у Святій Тайні Подружжя. Вона поглиблюється через життя спільної віри і через Євхаристію, яку спільно приймає подружжя. «Рівна особиста гідність, яку треба визнати за дружиною і чоловіком у взаємній і повній любові, з усією ясністю виявляє єдність подружжя, підтвер­джену Господом» Полігамія супе­речить цій рівній гідності й подружній любові, що є єдиною і виключною.
    Подружня вірність випливає з вірности Бога Своїй Обітниці і вірности Христа Своїй Церкві. Це таїнство вірности втілюється в подружньому житті. Через це таїнство нерозривність подружжя набирає нового і глибшого змісту. 
   Може здаватися важким або й неможливим пов'язати себе на все життя з однією людиною. Саме тому дуже важливо пропо­відувати Добру Новину, що Бог нас любить вічною любов'ю, а члени подружжя є співучасниками цієї любови, яка їх піднімає й підтри­мує, і що у своїй вірності вони можуть стати свідками цієї вірної любови Бога. Члени подружжя, які з Божої благодаті засвідчують Божу любов, є благом і світлом для свого оточення.
                                         Існують, однак, такі обставини, за яких із дуже різних причин подружнє співжиття стає практично неможливим. Проте навіть найважчі обставини нездатні порушити глибокого внутрішнього міжособового подружнього зв'язку. Розрив такого зв'язку, втеча в нове «подружжя» не є розв'язанням виниклої проблеми. За таких важких обставин найкращим розв'язанням є примирення, якщо це можливо. Християнська спільнота покликана допомагати таким особам, по-християнськи переживати цю ситуацію у вірності їхньому подружньому зв'язку, який залишається нерозривним.                           Церква, залишаючись вірною слову Ісуса Христа («Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить із нею. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить» (Мр. 10:11–12)), поважає вибір людини в шлюбі настільки, що не може вважати вільним вибором новий союз. Цивільний шлюб, укла­дений розлученими, не може замінити Таїнства, вираженого у вільному взаємному виборі і благословенні Церкви. Відповідно, ті, що проживають у неблагословенному зв'язку, не можуть отри­мати благословення інших Таїнств, зокрема Сповіді і Євха­ристії. Щоб Сповідь була благословенною, необхідне покаяння через християнське усвідомлення невідповідности гідности укладеного людиною цивільного зв'язку і прийняття нею відповідного життє­вого рішення. Проте навіть неготовність вже тепер при­йняти відповідне рішення не повинно створити прірви між розлученими і церковною спільнотою.
     Священики і вся спільнота повинні опікуватися христи­янами, які живуть у таких умовах, оберігають віру й прагнуть по-христи­янськи виховувати своїх дітей, щоб ті не вважали себе відлу­ченими від Церкви, у житті якої вони, як хрещені, повинні й можуть брати участь.
«Необхідно запрошувати їх слухати Слово Боже, бути присут­німи на Службі Божій, витривалими в молитві, давати внески на діла милосердя та діяльність спільноти на захист справедливости, виховувати своїх дітей у християнській вірі, зміцнювати дух покути й виконувати акти покути, щоб так день за днем випрошувати собі Божу благодать».


 

 

 

   

photo credit: Martha M. Humeniuk

 

 


 

 

© copyright 2006 - 2007 St. Nicholas Ukrainian Catholic Church, Toronto ON
© 2006 - 2007 Всі права застережено Свято-Миколаївська Українська Католицька Церква, Торонто
web site: Orest M. Humeniuk