|
||||
|
|
|
Рік
» Сьогодні греко-католицькі єпископи з України зустрічаються із Папою Римським28 січня 2008 року розпочався візит греко-католицьких єпископів з України до Ватикану під назвою «Ad limina Apostolorum». «Ad limina Apostolorum» – це стара практика, яка колись стосувалася єпископів, які душпастирювали довкруги Риму. У 13 ст. вона поширилася на цілий світ. Кожних 5 років, або коли випадає можливість, католицькі єпископи з усього світу по черзі прибувають до Риму з візитом «Ad limina Apostolorum», що у перекладі з латинської мови означає «До гробів святих апостолів». Під час цього візиту вони мають нагоду на особисту розмову із Вселенським Архиєреєм, проводять спільні богослужіння у римських базиліках, зустрічі у ватиканських відомствах, а також мають спільну аудієнцію з Папою. Греко-католицькі єпископи з України вперше після легалізації УГКЦ приїхали до Риму з таким візитом. Про цей візит Блаженніший Любомир, Глава Української Греко-Католицької Церкви, для Департаменту інформації зокрема сказав: «У Церкві апостоли завжди втішалися особливою пошаною. Верховні апостоли Петро і Павло обидва загинули мученичою смертю у Римі і там були поховані. Проща до гробів цих апостолів, зрозуміло, завжди поєднувалася із візитом до єпископа Риму, наступника апостола Петра – Святішого Отця, Папи Римського. При цьому єпископи представляють Папі стан справ у своїй єпархії. Головний акцент під час розмови із Святішим Отцем робиться не так на майбутнє, як на минуле». За словами Предстоятеля УГКЦ, у випадку із Східними Католицькими Церквами, з Папою зустрічається тільки Верховний Архиєпископ чи Патріарх, який представляє стан справ у певній помісній Церкві. «Цього разу ми вибрали дещо інший шлях. Щоб дати нагодукожному правлячому єпископові самому представити свою єпархію, ми вирішили, що у візиті «Ad limina Apostolorum» візьмуть участь усі наші єпископи», – пояснив Блаженніший Любомир. А тоді додав: «Така перевірка є надзвичайно корисна. Кожна більша чи менша організація потребує проведення аналізу стану справ. Так само і Церква». 28 січня 2008 року, вранці, владики відслужили Архиєрейську Божественну Літургію в базиліці Святого Петра у Ватикані. Богослужіння, яке відбулося на престолі святого Василія, під яким спочивають мощі святого священномученика Йосафата, очолив Блаженніший Любомир, який також виголосив проповідь українською та італійською мовами. Співали студенти-богослови Української Папської колегії святого Йосафата. Сьогодні розпочалися особисті зустрічі єпископів з Вселенським Архиєреєм Венедиктом XVI. 29 січня, у папській базиліці Святого Івана на Латерані Блаженніший Любомир, Глава Української Греко-Католицької Церкви, очолив Архиєрейську Божественну Літургію. Це була вже друга урочиста Свята Літургія, яку у Вічному Місті разом відслужили усі греко-католицькі владики з України з нагоди візиту «Ad limina Apostolorum». У часі візиту єпископи УГКЦ відслужать п'ять Архиєрейських Літургій у римських базиліках. «Важливим елементом візиту «Ad limina» є літургічна, молитовна складова, – пояснює цю обставину Блаженніший Любомир. – Адже фактично молитва і є головною підставою візиту до гробів святих апостолів Петра і Павла». Особисті зустрічі відбудуться із Архиєпископом Леонардо Сандрі, префектом Конгрегації для Східних Церков, а тоді у числі більших груп владики відвідають інші відомства Ватикану. Візит завершиться 2 лютого.
Оголошення Ø Повідомляємо, що можна вирівняти членські внески, відібрати конверти у церковній залі і при цім відібрати напис на шибу (помаранчевого кольору) – це дозвіл на паркування на вулицях біля парафії. З половини січня, зелені написи будуть не діючими! Написи будуть видаватися тільки членам нашої парафії.
ØПросимо парафіян, котрі бажають щоб отці відвідали їх з Йорданською водою, зголошуватися до поодиноких священиків.
Ø Лекції приготування дітей до першої Святої Сповіді і Торжественного Святого Причастя, які не є учнями Цілоденної Школи ім. Слуги Божого Патріарха Йосифа Сліпого проходять що неділі в шкільнім будинку . Просимо зголошуватися до п. Андрія Щуки на ч. тел. (416) 626-5232.
Ø Повідомляємо, що Загальні Збори ЛУКЖК відбудуться в неділю 17-го лютого о год. 11:00 ранку в приміщенні клюбу, в шкільнім будинку. Буде подаватися тепла перкуска. Присутність усіх членкинь обов’язкова.
Ø Щосереди в нашій Свято-Миколаївській Церкві відбувається Спільна Парафіяльна Молитва о год. 6:00 вечора. Заохочуємо молитовно єднатися з Богом і плекати ніжну християнську побожність!
Ø Комітет Українок Канади влаштовує Свято Героїнь в неділю, 10 лютого, о год. 3:00 поп., в Українському Культурному Центрі при 83-85 Christie St. Двері на залю відкриті о год. 2:00 поп.
Ø
В неділю 10 лютого, Крайова Управа Організації Українок Канади ім.
Ольги Басараб відмічує Свято Героїнь.
З тієї нагоди в нас відслужать Панахиду за св. п. Ольгу
Басараб після Св. Літургії о год. 11:30
. Після Панахиди Управа ОУК запрошує до церковної залі на спогад про
Ольгу Басараб і на частування. Просимо до численної участи!
Ø Церковний Хор Св. Євтимія складає широсердечну подяку за численну присутність парафіян та за пожертви зібрані на Джерело минулої суботи на Урочистім Відспіванню Колядок.Пожертви в сумі $2365.00 були передані п-і Зені Кушпеті.Нехай Предобрий Господь щедро благословить!
Ø Складаємо щиросердечну подяку п-і Теклі Соломон за щедрий дар у сумі $100., в пам’ять покійної матері бл. п. Марії Мерени, на потреби Свято-Миколаївської церкви. Нехай Предобрий Господь щедро благословить!
П О М И Н А Є М О † П О М Е Р Л И Х
ВІЧНАЯ ПАМ’ ЯТЬ Упокоїлися у Бозі бл. п. Теофіл Турчин (89р.) і бл. п. Михайло Перекліта (83 р.). Душу покійних поручаємо молитвам наших вірних.
Ми не можемо зробити все, але можемо зробити щось і зробити це добре. Сьогоднішнє суспільство, особливо у західному світі, настирливо переконує нас у тому що коли ми дійсно чогось хочемо у житті, то все є можливим. Ми лишень потребуємо прикласти для цього достатньо зусиль і добиватись своєї цілі незалежно від перепон які нам життя посилає. Чи є це правдою із християнської точки зору? Св. Павло, у своєму першому посланні до Kоринтян, нам каже: «Все мені можливо, але не все мені корисно. Усе мені можна, та не все будує» (1Кор. 10-23). З однієї сторони, він підтверджує той факт що людина, а особливо християнин, має закладений великий потенціал у собі для виконання різного роду речей, навіть часом неможливих для зрозуміння простим людським розумом, позбавленим Християнської Віри. З другої сторони, він нас застерігає від жахливої помилки у нашому думанні, що коли ми щось хочемо і можемо, то це нам потрібно. Християнська дійсність, зі слів св. Павла, не полягає у задоволенні наших бажань і потреб, а у виконуванні Божої волі і тих потреб котрі Він передбачив для нас у процесі нашого спасіння.
Ми, часто слідуючи псевдо-філософії сьогоднішнього секуляризованого світу, який ставить у центр потребу людини задовольнити свої бажання, забуваємо про бажання які для нас має наш Господь, а це щоби ми, щоб не робивши, мали мир і спокій у серці. Людина сьогодні, можливо багато більше ніж колись, є поставлена перед великою кількістю можливостей, часто добрих і приємних речей, стає їх заручником, бо думає: коли я це можу і воно добре, то я мушу це осягнути, попробувати, чи придбати. Ми хочемо добру і велику хату для нашої родини і найкращий одяг та іграшки для наших дітей. Ми хочемо щоб діти наші здобули престижні професії, мали достаток і не знали жодних потреб, нужди чи горя. Ми бажаємо здобути для себе і для них фінансову незалежність і мріємо про те, що вони колись будуть вдячні за те що ми за них подбали. Проте, бажаючи всіх цих дібр для нас і наших дітей, ми постаємо перед фактом, що всі ці наші бажання поволі перетворюються для нас на великий тягар, часто непосильний, часто такий який позбавляє нас відпочинку для душі і тіла, приносить стрес, нервозність, забирає від нас дорогоцінний родинний час, а основне, це наш час на духовну розмову з нашим Творцем. У кінцевому результаті, ми тратимо мир у нашому серці.
Слова св. Павла дають нам добру християнську директиву, не старатись хапатися за кожне добро, не робити все що здається нам добрим, а приділити увагу тим речам, які нам корисні. Корисні для душі і тіла як одного цілого, а не поодиноко, корисні з огляду на наше життя, яке не обмежене узами смерті, корисні, бо є бажанням Бога для нас, а не лише нашим. Розуміння корисності у словах св. Павла є також розумінням важливості нашої довіри до Бога. Бог не вимагає від нас зробити кожне можливе добро, Він лише вимагає щоб ми робили добро маючи мир і спокій у серці. Бог бажає щоб ми, творячи добро іншим, не забували про добро якого ми, як і кожна християнська душа, потребуємо, а це є віра у те що Бог керує нашим життям, а не ми. Через Його ласки ми щасливі, Він є наш правдивий датель життя і дібр земних і неземних, а не ми. о. О.К.
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||
