Рік XXV ч.8      ◊      Неділя про Блудного Сина      ◊      24-го лютого 2008 року

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖЕНЬ

Наступна неділя

8:00     –  Св.  Літургія (о. Д. Паньків)

9:30     –  Св. Літургія (о. О. Качур)

11:30   –  Св. Літургія (о. О. Юрик)

6:00в. –  Св. Літургія (о. О. Качур)

Цьогорічні Великопосні реколекції в нашій Свято-Миколаївській парафії відбудуться в днях 27-30 березня, 2008р. Проповідник – о. др. Ігор Бойко.           

27  ІІІ  Четвер     год. 6:00 веч. – Вечірня і Духовна Наука                 

28  ІІІ  П’ятниця  год.6:00 веч. – Літ. Ранішосв. Дарів і Духовна Наука
29  ІІІ  Субота     год. 6:00 веч.  – Велика Вечірня і Духовна Наука                                                                        30  ІІІ   в часі ранніх Бож. Літ. кінцева Духовна Наука

О. др. Ігор Бойко також виголосить науково-пасторальну доповідь на тему Сучасні Питання у Сфері Християнської Білетики в неділю 23 березня, 2008р. від год. 11:30 – 4:00 по обіді, у парафіяльнім будинку. Просимо зголожуватися до парафіяльної канцелярії.

Оголошення

Ø Повідомляємо, що з огляду на ново назначеного  управителя паркування цієї дільниці (Area  West Parking Supervisor), недозволено паркувати авта  на вулицях біля парафії де мешканці  мають перепустку до 10:00 ранку (Bellwoods Ave., Crocker Ave.).

Ø Повідомляємо, що в неділю 17 лютого на Річних Загальних Зборах   ЛУКЖК Свято-Миколаївської парафії вибрано нову управу-Голова- Марта Набережна, Перша Заступниця Голови-Лариса Тепла, Друга Заступниця Голови- Віра Гомонко. Бажаємо Божого благословення і провидіння у праці новообраної управи!

Попередня управа (Голова- Таня Когут) дякує  Парохові о. др. Роману Лобаю і капеланам о. Олегу Качуру і Олегу Юрику за кожночасну піддержку у праці нашого відділу.

Ø Щосереди в нашій Свято-Миколаївській Церкві відбувається Спільна Парафіяльна Молитва о год. 6:00 вечора. Заохочуємо молитовно єднатися з Богом і плекати ніжну християнську побожність!

Ø Єпархіальна Управа ЛУКЖК Торонтонської Єпархії улаштовує Замкнені Реколекції для жінок від 29-го лютого до 2-го березня
(в англійській мові), а від 28-го до 30-го березня
 (в українській мові) на Горі Марії в Анкастер. Духовні провідники Владика Павло Хомницький Стемфордської Єпархії (анг.) і о. Стефан Войціховський, ректор Інституту Андрія Шептицького (укр.). У справі реєстрації просимо звертатися до п-і Марії Кшик (духовний референт ЛУКЖК) за числом тел. (416) 695-4460 або до п-і Андріяни Щуки (духовний референт ЛУКЖК) за числом тел. (416) 626-5232. Кошт - $135.

Ø  Загальні Збори Свято-Миколаївської Парафії відбудуться в неділю 16 березня, о год. 1:00 поп., у церковній залі. Запрошуємо усіх до численної участи!

Ø  Повідомляємо, що Ширші Сходини БУКК відбудуться в середу 27 лютого, о год. 7:00 вечора на першому поверсі парафіяльного будинку.Присутність обов’язкова!

Ø  Управа Об’єднання колишніх вояків УПА у Торонто запрошує українську громаду численно прибути на Соборну Панахиду в пам’ять Головного Командира УПА              ген. хорунжого Романа Шухевича- Тараса Чупринки, в середу 5-го березня, о год. 7:30 вечора. Співатиме хор “Оріон” (YMA).

Ø  Олег Дяк (35р.) лікувався в Італії на легені після аварії. Там він помер. Мама хоче спровадити тіло до Львова і просить про пожертви. Хто би хотів скласти пожертву, прошу зголоситися до парафіяльної канцелярії.

Ø  Великий Піст розпочинається  в понеділок, 10-го березня, 2008. У цей день зобов'язує Строгий Піст. Пригадуємо нашим парафіянам, щоб заздалегідь подавати імена померлих до Пом'яників на Парастас-Сорокоусти.

Ø  Просимо вірних, не замовляти Божественні Літургії св. о. Йоана Золотоустого в днях середа і п’ятниця в часі посту, з огляду на те, що в тих днях, згідно з нашим Східним обрядом, служиться Літургію Ранішосвячених Дарів.

Ø  Загальний порядок Богослужінь у нашому Свято-Миколаївському храмі в Часі Великого Посту:

ВІЧНАЯ  ПАМ’ ЯТЬ
   Упокоїлися у Бозі бл. п.  Іванна Яцикевич (87р.) і бл п. Марія Несторук (87р.) . Душу покійних поручаємо молитвам наших вірних.

Практичні поради щодо похорону і поминальних відправ.

Похорон людини, а особливо близької нам людини, є для нас часом великого смутку і навіть, до певної міри, духовним випробуванням. У цей час коли ми самі можемо бути духовно вразливі, поглинуті нашими внутрішніми переживаннями, ми також є покликані прислужитися у звершенні чину похорону і гідно провести тіло помершої людини на кладовище у землю, а душу перед обличчя нашого Отця Небесного.

Дехто з нас знає краще або гірше церковні звичаї щодо похорону, але більшість часто не є свідома тих простих речей яких нас вчить Церква. Ця стаття має за мету відповісти практичними порадами на питання вірних з якими вони звертаються до священиків, або навіть часто не мають сміливості  їх задати.                         

Чи маємо обов’язок виконати волю помершого? Це питання часто стає джерелом незгоди у родині, тягарем на совісті і причиною різного роду конфліктів, навіть зі священиком.

Одна практична порада: Не давайте обіцянки наперед своїм рідним, тоді коли сумніваєтесь або  не знаєте чи зможите її виконати. Особливо остерігайтесь обіцянок які не є залежні цілковито від вашої волі чи вашої спроможності. Для прикладу: Коли обіцяєте щось своїм помираючим батькам, подумайте чи будуть згідні з вашою думкою ваші брати чи сестри, і чи ваша обіцянка не принизить їхньої ролі дитини, і не створить напружену ситуацію якій ні ви ні помираючі батьки не будете раді. Коли все ж таки ви дали обіцянку, то прикладіть зусилля щоб її виконати в міру ваших можливостей і прийнятності ситуації. Коли передсметне прохання ваших рідних стосується літургічних відправ чи народних звичаїв, перш ніж дасьте обіцянку, порадьтесь зі священиком, чи прохання є можливе до виконання і чи не суперечить літургічній практиці похоронних відправ. Старайтесь проявити особливу второпність стосовно балансування між вимогою і потребою.          

Друга практична порада: Коли ви самі є тими хто складає свї передсмертні прохання, памятайте приділити більшу увагу духовним речам а не матеріальним. Нехай ваші передсмертні прохання будуть про молитву а не про те яку ціну коштуватиме ваша домовина. Для прикладу, наша традиція має гарний побожний звичай читати Псалтир (книгу Псальмів) за помершого(у). Можливо це могло б бути добрим проханням до своїх рідних, щоб родина читала псальми поки тіло очікує погребення. Можливо просити щоб рідні не забували молитися за вас і давати на Службу Божу хоча б раз у рік і на поминальні відправи у Великому Пості. Одним словом, приділяйте увагу більше тому що вас очікує, а не тому що ви залишаєте за собою, тому що дасть вам скарб на небі а не на землі.                        

Часом у нашій практиці зустрічаємося із ситуацією коли помираюча людина бажає щоб на її похороні всі відправи відбувалися українською мовою, попри те що майже всі присутні, включаючи рідних і найближчих родичів, не володіють українською мовою достатньо щоб брати активну участь у відправах. В той час коли ви хочете до останнього свого подиху бути вірним своїм переконанням і традиції, вважайте, не згубіть правдивого значення потреби свідомої молитви у похоронних відпавах, бо свідома молитва присутніх на похороні є багато більш важливішою, незважаючи на мову у якій вона є принесена, аніж будь які наші земські переконання чи вподобання. Будьте второпні у балансуванні бажаного і реального у мовному питанні.                                                        

Часом вимоги які стосуються нашої смерті стають тяжким, а часом неможливим випробуванням для наших рідних. Буває так що людина вимагає у своїх рідних щоб на її похороні було три або і більше священиків. Можливо таке прохання не є тяжко виконати коли людина проживає у великому місті, де є багато церков і священиків, і коли її смерть припадає у не дуже зайнятий для них час. В іншому випадку це може бути великою або й неможливою трудністю. Будьте второпні у балансуванні бажаного і можливого.                                             

Памятаймо, що згідно нашої східної християнської традиції, між живими і померлими існує вічний зв’язок який навіть смерть не може розірвати. Отож, коли ми є відповідальні за похорон наших рідних, стараймося щоб не зневажити їх у жодний спосіб у цей час їхньої повної безпомічності. А коли ми самі плануємо свій похорон і поминальні відправи, плануймо їх так щоб згадували нас не за те які ми труднощі спричинили своїм похороном, а за те яким благословенним був час коли ми розділяли наше життя з нашими рідними. Стараймося зробити все так, щоб цей вічний зв’язок між нами не був зв’язком обовязку, а зв’язком відданості.        

о. О.К.         

          Продовження у наступному номері