Рік XXV ч.10      ◊      Неділя Сиропусна      ◊      9-го березня 2008 року

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖЕНЬ

Наступна неділя

7:00     – Утреня (о. Р. Лобай)

8:00     –  Св.  Літургія (о. Д. Паньків)

9:30     –  Св. Літургія (о. О. Качур)

11:30   –  Св. Літургія (о. Р. Лобай)

6:00в. –  Св. Літургія (о. О. Юрик)

7:00в.  – Великопосна Вечiрня

(о. Р. Лобай)

    Цьогорічні Великопосні реколекції в нашій Свято-Миколаївській парафії відбудуться в днях 27-30 березня, 2008р. Проповідник – о. др. Ігор Бойко.           

27  ІІІ  Четвер     год. 6:00 веч. – Вечірня і Духовна Наука                

28  ІІІ  П’ятниця  год.6:00 веч. – Літ. Ранішосв. Дарів і Духовна Наука
29  ІІІ  Субота     год. 6:00 веч.  – Велика Вечірня і Духовна Наука                                                                          30  ІІІ   в часі ранніх Бож. Літ. кінцева Духовна Наука                  

О. др. Ігор Бойко також виголосить науково-пасторальну доповідь на тему Сучасні Питання у Сфері Християнської Біoетики в неділю 23 березня, 2008р. від год. 11:30 – 4:00 по обіді, у парафіяльнім будинку. Просимо зголошуватися до парафіяльної канцелярії за числом тел. 416-504-4774.

Оголошення

Ø Повідомляємо, що з огляду на ново назначеного  управителя паркування цієї дільниці (Area  West Parking Supervisor), недозволено паркувати авта  на вулицях біля парафії де мешканці  мають перепустку до 10:00 ранку (Bellwoods Ave., Crocker Ave.)

Ø Сьогодні o год. 7:00 вечора буде відправлять Вечірню прощення. Щиро запрошуємо наших парафіян взяти участь!

Ø В понеділок 10 березня о год.  6:00 вечора  відправлять Канон Андрея Критського.

Ø Єпархіальна Управа ЛУКЖК Торонтонської Єпархії улаштовує Замкнені Реколекції для жінок від 28-го до 30-го березня
 (в українській мові) на Горі Марії в Анкастер. Духовний провідник  о. Стефан Войціховський, ректор Інституту Андрея Шептицького (укр.). У справі реєстрації просимо звертатися до п-і Марії Кшик (духовний референт ЛУКЖК) за числом тел. (416) 695-4460 або до п-і Андріяни Щуки (духовний референт ЛУКЖК) за числом тел. (416) 626-5232. Кошт - $135.

Ø  Загальні Збори Свято-Миколаївської Парафії відбудуться в неділю 16 березня, о год. 1:00 поп., у церковній залі. Запрошуємо усіх до численної участи!

Ø  Єпархіальна Управа ЛУКЖК  запрошує на Презентацію DVD під назвою Музей ЛУКЖК Торонтонської Єпархії, сьогодні о год. 3:00 поп.у приміщенні КУМФ, 2118 Bloor St. West. В програмі також оглядини Музею, розігравка і перекуска. Квитки: $20.00, можна набути за тел. 416-239-5108 або 416-242-6762.

Ø  Повідомляємо, що Ширші Сходини ЛУКЖК відбудуться в середу 12 березня о год. 7:00 вечора у парафіяльнім будинку. Присутність членкинь обов’ язкова!  

Ø  Минулої неділі відділ ЛУКЖК Свято-Миколаївської церкви угощав сиротинців (21) із школи Гармонія, м. Нікополь, Дніпропетровська область. В часі полуденка , членкині подарували їм  $420. і усі стали до спільної знимки. Нехай Предобрий Господь благословить діло Ваших рук!  

Ø  Великдень Навколо Світу- Великодня виставка разом з етнічними групами відбудеться в неділю, 16 березня від 12:00-5:00 год. поп. в Міській Ратуші Торонто. Можна дещо придбати до Великоднього стола. Просимо до численної участи!

Ø  Великий Піст розпочинається  в понеділок, 10-го березня, 2008. У цей день зобов'язує Строгий Піст. Пригадуємо нашим парафіянам, щоб заздалегідь подавати імена померлих до Пом'яників на Парастас-Сорокоусти.

Ø  Просимо вірних, не замовляти Божественні Літургії св. о. Йоана Золотоустого в днях середа і п’ятниця в часі посту, з огляду на те, що в тих днях, згідно з нашим Східним обрядом, служать Літургію Ранішосвячених Дарів.

Ø  Загальний порядок Богослужінь у нашому Свято-Миколаївському храмі в Часі Великого Посту:

ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ

Упокоїлися у Бозі бл. п. Іван Барнич (87р.) і Еленор Іванчук(87р). Душі покійних поручаємо молитвам наших вірних.

Практичні поради щодо похорону і поминальних відправ.
(Продовження статті з попереднього номеру)

Після того як у церкві відбудеться чин похорону, тіло покійного (її) везуть на цвинтар.                     

Вірні часом запитують чи можуть близькі родичі нести труну покійного, так як сини, внуки або брати покійного. Церква не має особливих приписів щодо того хто може або не може нести домовину, але вказує на традиіцію, згідно якої близькі родичі слідують за домовиною а не несуть її. Зрозуміло, що коли родина є великою, то деякі її члени можуть нести домовину, а деякі слідувати за нею. Коли не має кому з рідних нести домовину, то потрібно про це повідомити похоронне заведення, яке допоможе у вирішенні цього питання.                                             

За нашою Християнською традицією, тіло покійної людини хоронемо у землю, слідуючи Біблйній настанові: “Із землі ти був узятий і у землю повернешся.” Спалення тіла покійного не є Християнською традицією, так як воно не має ані біблійного, ані літургійного підґрунтя для існування такої практики. Церква лише у деяких випадках дозволяє практику спалення тіла покійноної людини, коли на це є вагомі причини, такі як транспортування тіла у іншу країну і суттєвий кошт повязаний з цим, чи з самим похороном, який не є підсильний родині померлої людини. Інша вагома  причина яку церква може врахувати стосовно спалення тіла покійної людини, є пересторога щодо можливості розповсюдження якоїсь інфекційної хвороби від якої страждала покійна людина, хвороби яка може бути загрозою для інших. Випадки з інфекційною хворобою є дуже поодинокі, і рішення щодо потенційної загрози не повинні приймати ми самі на свій розсуд, а лише компетентний медичний персонал. Коли тіло спалюємо, все одно за звичаєм хоронемо останки і попіл у землю. Ні в якому випадку не розвіюємо попіл над горами, у лісі, в городі, чи в улюбленій місцевості покійної людини. Також не тримаємо останки і попіл у себе вдома. Маємо обовязок, те що Боже – душу, передати Богові, а те що прийшло із землі – тіло, передати землі. Коли маємо спалити тіло покійної людини, то відправляємо похоронні відправи над тілом, а потім спалюємо, а не навпаки. Лиш у певних випадках: коли тіло згоріло у пожежі, чи через незнання родини вже було спалене, чи є загроза інфекційної хвороби, то служимо похоронні відправи вже над спаленими останками.

Коли принесемо тіло на цвинтар, служимо над закритою вже труною чин погребення, який включає панахиду і запечатання гробу. Запечаттання гробу є дуже важливою і невідємною частиною похорону. Коли по якійсь причині, такій як, наприклад, відсутність священика,  гріб не був запечатаний, це обов’язково зробити при першій принагідній можливості. Також, коли тіло перепоховується по якійсь причині, гріб заново потрібно запечатати. Запечатання гробу звичайно робимо хрестом на чотирьох сторонах домовини або склепу у який вона вложена. Існує також звичай запечатувати не саму домовину, а гріб у котрий вона вложена. Цей звичай часто практикується в Україні. Запечатуючи гріб, священик лопатою творить знак хреста на чотирьох сторонах гробу промовляючи: “Запечатується гріб цей до другого пришестя Господнього в Імя Отця і Сина і Святого Духа.”                                                

По закінченні запечатання гробу, обряд похорону є завершено. Родина може при бажанні кинути горсточку землі на труну після того як вона опущена на долину. В багатьох випадках домовину не опускають зразу, через певні технічні причини. В цьому випадку ми кладемо квіти на домовину під спів Святий Боже.                                                             Важливою частиною Християнського похорону є молитва вірних за душу покійної людини і присутність на похороні тих хто своєю Християнською вірою може підтримати її віру і скріпити переконання і надію у безмежну Божу любов до всіх нас грішних.                                             Коли запрошуємо на похорон людей котрі не є Християнами або тих хто не є ознайомлені з нашою східною традицією і відправами, на нас лежить обовязок подбати про те щоб вони знали як поводитися у храмі, що робити і що ні. Коли в контексті чину похорону відправляється Божественна Літургія, маємо обов’язок особливо подбати про те щоб присутні, які не є християнами, або ті які не являються членами Католицької чи Православної Церкви, не приступали до тайни Пресвятої Євхаристії, яка є Тілом Христовим і символом єдності Христової Церкви. Також подбаймо щоб і ми самі приступили до Святих Тайн лиш із чистим сумлінням.                                           У часі похорону стараймося завжди памятати, що наша присутність і інших на похороні повинна бути не тільки присутністю тіла, але і присутністю християнського духу: повною віри, надії і любові до Бога, бо ті хто проводжають нас у вічність, до певної міри, свідчать перед Богом про те хто ми самі є   .                                                         о. О.К.