РОЗКЛАД БОГОСЛУЖЕНЬ

Наступна неділя

7:00     _  Утреня   (о. Р. Лобай )

8:00     –  Св.  Літургія(о. Р. Лобай)

9:30     –  Св. Літургія(o. O. Качур) 

11:30   –  Св. Літургія (о. О. Юрик)

6:00в. –  Св. Літургія (о. О. Юрик)

Другий з’їзд духовенства УГКЦ Канади

26 травня до Едмонтона з цілої Канади з'їхалося понад 150 священиків, дияконів, монахів і монахинь, дружин священиків на свою другу духовну конференцію "Зустріч 2008" (Encounter 2008), гасло якої "Місія нашої Церкви – сприймати та передавати. Катехизація як засіб євангелізації". Тема зустрічі – катехизація парафіяльної спільноти: розуміння духового світосприймання, культурна та релігійна спадщина, наші особливості у довколишньому світі та можливості більшої співпраці у ширенні Божого слова між нашими співгромадянами, – повідомляє Канцелярія Едмонтонської єпархії УГКЦ. Перша така зустріч відбулася у Вінніпезі у травні 2005 року. Мета обох заходів – гармонійна співпраця єпархій Канади для добра наших вірних. Учасники заходу мали нагоду вітати Отця і Главу УГКЦ Блаженнішого Любомира, який разом з членами Постійного Синоду УГКЦ та всіма єпархіальними єпископами Канади також прибули до Едмонтона. "Зустріч 2008" розпочалася Молебнем. Привітання до учасників від імені Преосвященного Владики Давида (Мотюка), Єпарха Едмонтонського, передав канцлер о. Михайло Ковальчик, який у своєму слові висловив подяку Богові за всі благословення нашого Божого люду в Канаді. Крім того, він подякував усім присутнім за їхнє дбайливе ставлення і заявив, що найкращим доказом живучості та однодумності УГКЦ є ця дана Богом одність Церкви, яка об'єднувала і об'єднує нас в цей радісний час. Відтак до присутніх звернувся Блаженніший Любомир, який висловив свою радість, що ця зустріч повна змісту та місійного наставлення. "Сьогодні Церква повинна докласти всіх зусиль, щоб нове покоління та заразом і дорослі члени могли жити повним церковним життям", – зокрема сказав він. Під час конференції буде виголошено 10 доповідей, які всебічно

Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства
про літургійні питання

Дорогі Брати й Сестри!

1. Ми, ваші єпископи, звертаємось до вас із приводу дуже важливої проблеми. Йдеться про літургійне життя нашої Церкви. Богослуження, а особливо Свята Літургія, Служба Божа, – це наша спільна молитва, спільне прославлення Господа Бога, це молитва цілої Церкви. Чим молитва прославлення, подяки, покаяння й прохання є для кожного з нас особисто, тим є літургійна молитва для всіх нас разом зібраних у Святій Церкві. Отже, все, що стосується літургійної молитви, є дуже важливим, бо це не тільки наше приватне звернення до Бога, але спільне прославлення Єдиного у Пресвятій Тройці Господа, до якого ми, згідно з Божим Об’явленням та церковним законом, покликані та зобов’язані як церковна спільнота. У літургійній молитві, молитві Святої Церкви, Бог особливо присутній для нас – Його сотворінь, Його народу, Його дітей; а ми в такий же особливий спосіб присутні для            Нього.
2. Літургійна молитва, з огляду на свій спільнотний характер, повинна бути впорядкованою і мати встановлені форми. Порядок змісту й форми літургійних молитов – вироблений упродовж віків цілими поколіннями святих та підтверджений церковною владою – забезпечує нам не тільки зовнішній лад у спільній молитві, але також правильне передання об`явлених Богом правд віри. Ці правди є основою нашого релігійного життя та шляху до спасіння наших душ. Такий зовнішній і внутрішній порядок у літургійному житті членів Христової Церкви називаємо літургійним обрядом.
3. Зважаючи, з одного боку, на вагомість богослуження в нашому релігійному житті, а з другого боку, на безлад, який закрався в обрядові справи нашої Церкви, хочемо власне цим справам присвятити наше спільне послання до вас, щоб навести тут лад, відповідно до вчення Святої Церкви, її приписів та здорового духовного бачення. Ми не перше покоління єпископів, яке звертає увагу на обрядові проблеми, бо непорядок, що запанував у цій сфері, дуже болюче відчували вже наші попередники протягом останніх століть. Між ними особливо святий священномученик Йосафат та слуги Божі: митрополит Андрей Шептицький і патріарх Йосип Сліпий. Метою їхніх зусиль було досягти, за їх словами, «обрядової однообразности» в Церкві. Заради цього наші єпископи скликали наради, залучали до співпраці найкращих фахівців у цій галузі, видавали авторитетні повчання тощо. Завдяки зусиллям і старанням тих знавців церковної традиції було зроблено багато, однак далеко не все, і то з двох причин: по-перше, через обставини, що насильно переривали процес літургійного впорядкування, а навіть більше, спричинювали замішання. По-друге, в Греко-Католицькі Церкві відсутнє відповідальне почуття церковної дисципліни. І одне, і друге аж до сьогодні дуже негативно відбивається на житті нашої Церкви. Проте й нині ми є свідками або й учасниками дискусій на обрядові теми. В чому полягає лихо, заподіяне браком ладу в літургійних питаннях? Саме в тому, що заперечує природу літургійної молитви, яка має бути видимим виявом церковної  єдности. Літургійний безлад полягає в тому, що певні групи людей, чисельно більші чи менші, дотримуються особливих звичаїв чи богословських інтерпретацій, що відокремлюють їх від загалу вірних. Ці відмінності, які розколюють церковну єдність, постають у різний спосіб, але всі вони мають одну спільну негативну рису – розділюють людей. А що між усіма родами фанатизму релігійний фанатизм є найгірший, то шкоду, яку завдають літургійні розколи, важко переоцінити. Ми живі свідки лиха, коли між членами нашої Церкви на підставі вживання певних слів, молитовних формул чи жестів люди стають недругами, а то й просто ворогами чи ще гірше – перестають бути членами Вселенської Церкви.
4. Які чинники призводять до такого поділу? Можемо визначити щонайменше три: 1) недостатня обізнаність з історичним розвитком змісту та форм нашого обряду; 2) політизація обрядових питань; 3) так звана «латинізація» як розходження між богословським розумінням правд віри та їх зовнішнім виявом.
5. Недостатня обізнаність спричинена складними історичними обставинами, у яких століттями перебувала наша Церква. Бракувало достатньої кількости справжніх знавців нашої питомої літургійної традиції, а через це також і авторитетної літератури, літургійних катехизмів і досліджень, із яких духовенство, монашество та мирянство могли б отримати достовірну інформацію про наш церковний обряд. Тому самодіяльні ініціативи окремих священнослужителів чи монаших спільнот вільно проникали у священнодіяння. Не маючи належного знання, прихильники або противники такого новотвору спиралися на суто емоційні аргументи – «подобається чи не подобається», а через відсутність відчуття церковної дисципліни ті новотвори набирали права існування. Щоб надати власним уподобанням більшої ваги, такі «реформатори» спекулятивно приодягали їх у конфесійні "шати" і тоді називали свої нововведення «правдиво католицькими» чи «правдиво православними», «модерністичними»          чи            «схизматичними».
6. Літургійний обряд, у широкому розумінні цього поняття, не є чимось бездушно закостенілим. З історії Церкви відомо, що церковні обряди розвиваються. Для такого процесу всередині Церкви властива, щоправда, певна повільність, консерватизм, але його не можна інтерпретувати як священну незмінність. Зміни в обряді відбуваються природно або штучно. Природно, коли нововведення виникають згідно з внутрішньою логікою обряду, через поглиблення розуміння його природи та ефективніше пристосування до обставин життя його зовнішніх форм. Штучно, коли їх додають без органічного внутрішнього зв’язку, тільки щоб уподібнитись до когось чи когось собі підкорити. Існує особлива наука – літургіка, яка вивчає історичний розвиток обряду і дає нам змогу розрізнити, що є правдивим, органічним розвитком, а що – тільки мертвим наслідуванням через причини, не пов’язані з самим обрядом. У нових обставинах свободи нашої Церкви підростають фахівці з літургійної науки. Маємо велику надію, що завдяки їхній кропіткій праці зможемо глибше пізнавати свій питомий обряд і багато суперечливих у нашому народі літургійних проблем утратять свою гостроту.

+ЛЮБОМИР

(Продовження у наступному віснику)

Оголошення

Середа 4 червня – Навечір’я Свята Вознесіння Господнього- Вечірня з Литією – о год. 6:00 вечора           Четвер 5 червня – Свято Вознесіння Господнього- Святі Літургії о год. 8:00, 9:30 ранку і 6:00 вечора

Ø   Цього року Єпархіяльний Марійський Відпуст під кличем “Євхаристія: Хліб Життя” буде проводитися в неділю 22 червня на Горі Марії в Анкастер. Всі родини, котрі святкують свій 25-ий та 50-ий Ювілей подружжя, - просимо зголоситися на особливе благословення. Всіх дітей, котрі прийматимуть або прийняли Перше Урочисте Святе Причастя просимо взяти участь у процесії (10:00 ранку) у урочистому одязі. Заохочуємо наших вірних до чисельної участи в Єпархіяльному Торжестві! З цеї нагоди від нашої парафії є замовлений автобус, який буде від’їжджати від Bloor i Jane. Всіх зацікавлених просимо зголошуватися заздалегідь за квитками до парафіяльної канцелярії на число тел. 416-504-4774 . 

Ø   Щиро дякуємо вчителям цілоденної школи Патріaрха Йосифа Сліпого п-і Зірці Кос, п-і Наді Єтман , п-і Ірині Критюк за гарну підготовку дітей до Першої Святої Сповіді i Торжественного Святого Причастя у нашій Свято-Миколаївській парафії. Дякуємо п. Андрію Щуці за підготовку дітей до Першої Святої Сповіді i Торжественного Святого Причастя у нашій Свято-Миколаївській парафії. Щиро дякуємо п-і Колін Ґроґан за просфору, яку пекла разом з дітьми і добровольцям-батькам дітей 2 класу у проведенні цього  торжества.                                                               Особлива подяка Батьківському Kомітету цілоденної школи ім. Патріярха Йосифа Сліпого за фондування ікон як святого дарунку для дітей. Щиро дякуємо адміністрації цілоденної школи ім.   Патріарха Йосифа Сліпого за піддержу і співпрацю у  проведенні свята Торжественного Причастя.

Ø   Загальні Збори Братства Українців Католиків Канади Свято Миколаївської Церкви відбудуться в неділю 8 червня, о год. 2:00 поп. у парафіяльнім будинку. Присутність членів обов’язкова!

Ø   Ширші Сходини ЛУКЖК Свято- Миколаївської Парафії відбудуться в середу 11 червня. О год. 6:00 вечора- Молебень до Христа Чоловіколюбця, а о год. 7:00 вечора –сходини в парафіяльнім будинку. Присутність усіх членкинь обов’язкова!     

Ø   Ліґа Українців Канади, відділ у Торонто влаштовує Свято Героїв у 70-ті роковини смерті полковника Євгена Коновальця в неділю 8-го червня, о год. 3:00 поп. в Українському Культурному Центрі при 83-85 Christie St.

Відправи на Кладовищах – Зелені Свята:

o. Роман Лобай –

• субота, 14 червня – Park Lawn (цілий день)                                                                                     

• неділя, 15 червня – St. Volodymyr (Oakville) – від год. 1:00 поп.                                                                                                 

o. Олег Качур  -   

• субота, 14 червня – Park Lawn (рано) і   Prospect(пополудні)                                                                  

• неділя, 15 червня-Park Lawn  від год. 2:00 поп. , Prospect (вечером)

• понеділок, 16 червня – інші цвинтарі                                       

о. Олег Юрик -           

субота, 14 червня – York (рано), Mount Hope(пообіді)                                                                         

неділя, 15 червня -  St. Volodymyr (Оakville)- від год. 1:00 поп.                                                                                   

понеділок, 16 червня – інші цвинтарі                                   

Про час відправи просимо зголошуватися до поодиноких отців!  

Панахиду над могилою бл. п. о. митрата Івана Сиротинського відслужать в суботу 14 червня  о год. 10:00 ранку, а над могилою бл. п. о. митрата Петра Біланюка о год. 10:20 ранку. 

В неділю, 15 червня, о год. 3:30 поп. відслужать Соборну Панахиду за душі борців-героїв, перед пам’ятником поляглим воякам УПА, на цвинтарі Св. Володимира в Оквіл.