РОЗКЛАД БОГОСЛУЖЕНЬ

Наступна неділя

7:00 - Утрення   (о. Р. Лобай )

8:00 - Св.  Літургія(о. Р. Лобай)

9:30 - Св. Літургія(о. О. Юрик)

11:30 - Св. Літургія (о. О. Юрик )

27 червня відбуласяся хіротонія нового правлячого єпископа Саскатунської єпархії

Як повідомили у Саскатунській єпархії Української Греко-Католицької Церкви в Канаді, 27 червня 2008 року в Катедральному соборі святого Юрія в м. Саскатун відбулася єпископська хіротонія Владики Браєна (Байди), новопризначеного Єпарха Саскатунського. Головним святителем був Високопреосвященніший Архиєпископ Лаврентій (Гуцуляк), Митрополит Вінніпезький, а співсвятителями – Владика Михаїл (Вівчар), Єпископ-емерит Саскатунської єпархії, та Владика Кен (Новаківський), Єпарх Нью-Вестмінстерський. Обряд введення на престол завершив Митрополит Лаврентій у присутності Апостольського Нунція у Канаді Архиєпископа Луїджі Вентури. Як ми повідомляли, 2 травня 2008 року, о 13.00, у Ватикані було повідомлено про те, що Святіший Отець Венедикт XVI поблагословив рішення Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви про призначення єрм. Браєна Йосифа Байди, ЧНІ, пароха храму Матері Божої Неустанної Помочі в Йорктоні (Канада), Єпархом Саскатунським. Також було повідомлено, що згідно із кан. 210 Кодексу Канонів Східних Церков, прийнято зречення з уряду Преосвященного Владики Михаїла (Вівчара), дотеперішнього Єпарха Саскатунського. "Це справжнє велике торжество не тільки для місцевих мешканців, не тільки для Канади, але для цілої нашої Церкви. Нас можуть ділити тисячі кілометрів, глибокі океани, високі гори, але ми одна Церква в Україні, Європі, Азії, Австралії та Америці. Тому всі ми радіємо", – написав Блаженніший Любомир у вітальному листі, який був прочитано під час Літургії.

Біографічна довідка о. Браєна Йосифа Байди

Народився 21 серпня 1961 року у Саскатуні . Початкову освіту здобув у католицьких школах Саскатуну. У 1975-1979 роках навчався у Колегії св. Володимира у Роблині (провінція Манітоба). У 1979-1982 роках навчався у Домі Спасителя в Торонто, де проходив підготовчі студії перед поступленням до новіціяту Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ). У тому часі студіював філософію в Колегії св. Михаїла, де здобув ступінь бакалавра. У 1982-1983 роках проходив новіціят в Окономовоці (штат Вісконсін, США). 31 липня 1983 року склав перші монаші обіти, а 13 вересня 1986 року – вічні обіти. У 1983-1987 роках знову навчався у Колегії св. Михаїла, де здобув магістерку з богослов'я. 30 травня 1987 року прийняв священичі свячення (святитель Владика Василь (Філевич), Єпарх Саскатунський). У 1987-1990 роках був духівником у Колегії св. Володимира у Робліні і одночасно відвідував курси з педагогіки при Університеті Манітоби у Вінніпезі, де у 1991 році отримав ступінь бакалавра. Своє навчання продовжив в Інституті ім. Митрополита Андрея Шептицького в Оттаві, де отримав ступінь бакалавра східних студій. У 1990 році призначений соцієм і професором у Колегії св. Володимира. У 1993-1994 роках – директор цієї колегії. У 1994-1997 роках був настоятелем і директором Дому Спасителя у Торонто, де підготовляв кандидатів до чернечого життя. У 1997-1999 роках – сотрудник у парафії Святих апостолів Петра і Павла в Саскатуні. У 1999 році був настоятелем дому для бідних і опущених людей. У 2000-2002 роках – сотрудник у парафії Матері Божої Неустанної Помочі в Йорктоні. З 2002 року – ігумен і парох у Йорктоні. Про нього говорять, що він є ревним і відданим душпастирем, добрим проповідником.

ОГОЛОШЕННЯ

Ø   Неділя  6 липня  -  Навечір’я Свята Різдва Івана Хрестителя – Вечірня- 6:00 вечора Понеділок  7 липня – Різдво Івана Хрестителя. Святі Літургії о год, 8:00 , 9:30 ранку і 6:00 вечора.

Ø   Повідомляємо, що з днем 16-го червня ми перейшли на літній (вакаційний) час, який триває до вересня, 2008 року. У зв’язку з цим, не будемо мати Божественної Літургії о год. 6:00 вечора , і також Вечірні в суботу!

Ø   В понеділок, 23 червня, 2008 ми розпочали піст, який триває до 11 липня, 2008 включно. Цей піст називаємо Петрівкою, бо він закінчується в навечір’я Свята Свв. Верховних Апостолів Петра і Павла

Ø   Повідомляємо, що у сороковий день відходу у вічність Митрофорного Архимандрита Всесвітлішого о. Димитрія Панькова, відслужaть Св. Літургію і Панахиду в понеділок, 14 липня о год. 7:00 вечора.

Ø   У п’яту річницю відходу у вічність бл. п. Кир Ізидора Борецького першого довголітнього Єпарха Торонта і Східньої Канади відслужать поминальну Божественну Літургію з Панахидою у нашому Свято-Миколаївському Храмі в середу, 23 липня, о год. 7:00 вечора.

Ø   Повідомляємо, що в неділю, 21 вересня  від год. 1:00 – 6:00 поп. відбувається Другий Парафіяльний Пікнік/Барбекю  в Bellwoods Park . Запрошуємо наших парафіян до численної участи!! Просимо бажаючих до добровільної праці зголошуватися до парафіяльної канцелярії на число тел. 416-504-4774 .   

      "Часто виходимо з церкви, якщо не
          такими самими, то ще гіршими":

Блаженніший Владико, Україна цього року відзначає 1020-річчя хрещення. Що для нашої країни це означає?
Прийняття християнства надало дуже особливого характеру нашій державі, нашому народові, нашій культурі. Найголовнішою вартістю прийняття християнства – є те, що ми стали християнами. Віра християнська є нашою провідницею в житті.

Коли    потрібно  хрестити  дитину?
Хрестити дитину треба чим скорше. Чому? Аби її виховувати як релігійну особу. Нам може здаватися, що немовлятко нічого не розуміє. Але я так скажу... Немовлятко, яке здавалось би цілком несвідоме, дуже реагує на любов батька і матері... Хрещення – це не є акт прийняття до якоїсь організації, коли ти дістаєш квиток і є членом такої організації. Релігія – це зустріч з Богом, а Ісус Христос дає нам особливу форму зустрічі, того втілення в Христа. Отаке особливе включення в тіло Ісуса Христа, яким є церква, можна робити зі щойно народженою дитиною. Тоді дитина користає з цього, Божа благодать діє в тій дитині. Ми навіть намагаємося давати дитинці Святе причастя… Хтось скаже: «Та вона нічого не розуміє»... Скажу так, що причастя не від того діє, що ми розуміємо чи не розуміємо чогось. А тільки від того, що Бог діє в тій дитині, а та дитина, будучи цілком невинна, цілком чиста душею, сприймає Божу благодать у дуже особливий спосіб.
Тож чим скорше дитина буде хрещена, тим краще. Дитині потрібно дати максимум можливостей сприймати Божу благодать і рости в ній.

Кажуть, що потрібно називати дитину тим іменем, у день якого святого за церковним календарем вона  народилася…

Так, є такий гарний звичай, але не обов'язково це робити. Правда, часом є такі різні імена, що й не знаєш звідки їх вигребли, це все одно, що назвати дитину “автомашиною” чи “локомотивом”... Не всі імена, скажімо, є такі популярні. Напримір, учора в нас було Ісаака… Мені здається, що сьогодні когось називати Ісаакієм не буде дуже добре сприйнято. Можна давати два імені: одне більш популярного святого, друге – менш. Я маю три імені: Любомир, Лев, Лука. Ці троє святих були щасливі люди, і я теж щасливий. От дуже важливим є, аби імена давали на честь святих, яких визнає церква. Я часто чую, що люди дають такі предивні імена, які не мають нічого спільного з християнством. Можна сказати, що дитину таким чином позбавляють небесного заступника. Як на мене, то цього не повинно бути між християнами.
 

У чому  сенс церкви   для    Вас?
Церква – це є спільнота віруючих. Церква – це не є тільки якась організація, якесь адміністративне тіло, а насамперед – спільнота віруючих людей. Спільнота тих, які справді вірують у Бога, які не лише формально, тільки з причини, що вони були охрещені, належать до тої організації. Це спільнота людей, які хочуть і стараються жити тими засадами, у які вони вірують, які вони приймають як Богом об'явлені правди, як підставу життя для віруючих людей.

Що, на Вашу думку, має найбільший вплив на українське суспільство: мас-медіа, церква чи політика?
Ті, що роблять різні опити, кажуть, що люди найбільше довіряють церкві… Трудно сказати, що найбільше має вплив на людей… Гадаю, що є поважний брак довір'я до влади, і тому я дуже сумніваюся, що влада чи її політика має такий справжній вплив на людей. Але, з другої сторони, мабуть, великий вплив має економічне життя, бо люди мусять жити. Отже, обставини економічні мають вплив, бо кожен шукає, як забезпечити себе, свою родину. Але що найбільше впливає на душу людини? Мені дуже трудно назвати щось одне.
Гадаю, факт, що ми сьогодні є самобутньою, незалежною державою якимось чином впливає на людей.

Чи дивитеся Ви українське телебачення? Що можете        про     нього  сказати?
На жаль, не дивлюся, бо не бачу. Я слухаю радіо. Але та музика, що на радіо – не дуже захоплююча для мене. Я шукаю завжди різні дискусії по радіо: українською      чи      іншими          мовами.
 

Скільки Ви   знаєте  мов?
Стільки, скільки я мусив товктися по життю… Розмовляю німецькою, італійською, англійською, польською.
 

Чи звертаються до Вас наші політики за якимось порадами? Спеціально – ні. Ніхто не приходить запитати: що думаєте чи що би порадили.
Часом з кимсь зустрінемося при якісь нагоді, то принагідно можуть запитати, але то дуже-дуже рідко.
 

Як би Ви могли оцінити політичну ситуацію в Україні?
Вона виглядає досить невиразною… Немає якоїсь ясної лінії, все таке розгублене, і в результаті робить непотішаюче вражіння від тих людей, які не знають, що роблять, або знають, але нам не кажуть. Важко зрозуміти мотивацію того, що діється. Моє вражіння таке – ми є по дорозі, ми вчимося, ми не маємо державних мужів.Нещодавно в одній радієвій програмі згадали про німецького канцлера Конрада Аденауера… Ця людина знала, чого бажає для свого народу, для своєї держави. А в нас я таких людей не бачу, аби було відчутно, що ті люди думають далеко наперед, думають широкими категоріями, в користь цілого народу. Наш процес виборів, на мою думку, недосконалий. Ми вибираємо людей не за їхніми заслугами, а за якимись їхніми приналежностями. Що не         завжди в користь народу.

(Продовження у наступному номері)