РОЗКЛАД БОГОСЛУЖЕНЬ

Наступна неділя

7:00 - Утрення   (о. Р. Лобай )

8:00 - Св.  Літургія(о. Р. Лобай)

9:30 - Св. Літургія(о. О. Kaчур)

11:30 - Св. Літургія (о. О. Юрик )

Для обговорення напрямків місійної діяльності Церкви Глава УГКЦ створив робочу групу

1 липня 2008 року у приміщенні Реколекційного центру Львівської архиєпархії (Львів-Брюховичі) відбулося перше засідання робочої групи, створеної Блаженнішим Любомиром, Верховним Архиєпископом Києво-Галицьким, для подальшого опрацювання стратегії місійної діяльності УГКЦ. Перше засідання, на якому було започатковано широке обговорення цієї тематики, у якому взяли участь Блаженніший Любомир, ректори семінарій УГКЦ в Україні, настоятелі жіночих і чоловічих чинів і згромаджень, голови комісій УГКЦ та Преосвященні Владики Діонісій (Ляхович), Гліб (Лончина), Степан (Меньок) та Ярослав (Приріз), відбулося 12 січня 2007 року. Відтак відбулося ще декілька зустрічей, у яких взяли участь по одному представникові від чотирьох груп: ректорів семінарій, рад вищих настоятелів чоловічих і жіночих інститутів богопосвяченого життя та голів комісій УГКЦ. Засідання робочої групи стало продовженням цього важливого у житті Церкви завдання. Відкриваючи засідання Блаженніший Любомир розповів про сучасний етап опрацювання цієї тематики та про механізм роботи. Корисним для вироблення конкретних рішень і напрямків подальшого розвитку було засідання представників духовенства УГКЦ, які душпастирюють у східній діаспорі: Російській Федерації, Білорусі, Прибалтійських країнах та Казахстані. Священики до обіду проводили своє засідання паралельно із робочою групою, а після обіду обидві групи працювали разом. У цій частині було заслухано доповідь п. Ігоря Маркова, координатора проекту «Оцінка і визначення потреб та можливості діяльності УГКЦ і Карітасу України в міграційній сфері, зокрема стосовно пасторальної допомоги, соціальної опіки і правового захисту українських емігрантів-заробітчан». Виступ п. Ігоря Маркова, а відтак представлення священиками із східної діаспори душпастирської ситуації у їхніх країнах та обговорення теми зустрічі учасниками робочої групи підтвердило важливість та одночасно багатогранність питання місійної діяльності УГКЦ. Головним завданням сьогодні, за словами Предстоятеля УГКЦ, є потреба розбудити в народі місійну духовність, яка полягає в тому, що кожний дбатиме не тільки про своє спасіння, а й старатиметься про спасіння свого ближнього. Учасники зустрічі у своїх групах продовжать свою роботу завтра. Особливістю того дня стане їхнє спільне засідання із членами Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства.           

ОГОЛОШЕННЯ

Ø   Неділя  6 липня  -  Навечір’я Свята Різдва Івана Хрестителя – Вечірня з Литією- 6:00 вечора                                                       Понеділок 7 липня – Різдво Івана Хрестителя. Святі Літургії о год, 8:00 , 9:30 ранку і 6:00 вечора.                                           П’ятниця 11 липня – Навечір’я Свята Свв. Петра і Павла  -Вечірня з Литією -6:00 вечора  Субота 12 липня – Свято Свв. Петра і Павла. Святі Літургії о год. 8:00, 9:30 ранку і 6:00 вечора.

Ø   Повідомляємо, що з днем 16-го червня ми перейшли на літній (вакаційний) час, який триває до вересня, 2008 року. У зв’язку з цим, не будемо мати Божественної Літургії о год. 6:00 вечора , і також Вечірні в суботу!

Ø   Членкині ЛУКЖК подали недільну каву останній раз 22 червня. Недільна кава продовжуватиметься після вакаційного часу у вересні. Складаємо щиру подяку всім членкиням, які готують каву, солодке, смачні канапки і вареники підчас року. Нехай Предобрий Господь держить Вас у Своїй опіці на Многії і Благії Літа!

Ø   Повідомляємо, що у сороковий день відходу у вічність Митрофорного Архимандрита Всесвітлішого о. Димитрія Панькова, відслужaть Св. Літургію і Панахиду в понеділок, 14 липня о год. 7:00 вечора.

Ø   У п’яту річницю відходу у вічність бл. п. Кир Ізидора Борецького першого довголітнього Єпарха Торонта і Східньої Канади відслужать поминальну Божественну Літургію з Панахидою у нашому Свято-Миколаївському Храмі в середу, 23 липня, о год. 7:00 вечора.

Ø   В середу , 9 липня, о год. 6:00 вечора відлужать Святу Літургію в наміренні усіх членкинь Свято-Миколаївського відділу ЛУКЖК. Пожертву на цю Святу Літургію зложив п. Микола Калітчук.

Ø   Повідомляємо, що в неділю, 21 вересня  від год. 1:00 – 6:00 поп. відбувається Другий Парафіяльний Пікнік/Барбекю  в Bellwoods Park . Запрошуємо наших парафіян до численної участи!! Просимо бажаючих до добровільної праці зголошуватися до парафіяльної канцелярії на число тел. 416-504-4774 .   

Ø   Управа Братства Колишніх Вояків 1-ої Української Дивізії  УНА Станиця Торонто, повідомляє що у вівторок, 22 липня, о год. 7:30 вечора, відслужать панахиду в 64-тю річницю боїв під Бродами в Свято-Миколаївському храмі.

"Часто виходимо з церкви, якщо не
 такими самими, то ще гіршими":
(Продовження розмови з Патр. Любомиром Гузирем)

 Що Ви розумієте під поняттям “націоналізм”?

Мені більше подобається слово патріотизм. Патріотизм – це є любов до своєї батьківщини. Є багато на світі людей, але є тільки один батько і одна мати. І так стається, що між усіх інших людей, ти любиш і шануєш їх найбільше, але то не значить, що я інших не хочу шанувати. Так само і патріотизм… Господь Бог нам так дає, що ми народжуємося серед якогось народу, що ми до нього належимо. І цей нарід – це є мій нарід, і я хочу бути живим членом цього народу. Водночас поважати й любити інші народи.

Чи змінюються з часом гріхи людей?
Сміється . Здається, людська природа від Адама і Єви й до сьогодні дуже мало змінилася. Ми повторюємо ті самі гріхи, може, з деяким іншим наголосом, але, на жаль, людська природа дуже мало змінюється. Так само й щодо гріхів. Досвід учить нас, що, на жаль, і чесноти, і наші гріхи є завжди дуже актуальна тема.
 

Багато священників дозволяють цілувати собі руку, Ви ні. Чому? А взагалі навіщо цілувати руку             священикові?
Бачите, то є такий старий звичай… Коли я ще був малим хлопцем, то ми цілували руку батькові. Це було так прийнятно. Зараз я не знаю, скільки дітей це роблять. Батько в нас був тим, звичайно, разом з матір'ю, кому я завдячую життям. Сьогодні люди від цього якось відійшли, постать батька вже не є така чітка. Деякі отці, я не знаю, від чого саме це залежить, вважають, що їм належиться цілувати руку. Бачите, я виховувався уже в інших культурах. Жив у Австрії, Америці, Італії, де того звичаю нема, і для мене це є вже чуже. Мені здається, що при сьогоднішніх обставинах, при сьогоднішньому розумінні завдання священнослужителя, це вже перестаріле. Такі    мої      вражіння.
 

А чи часто буваєте у Ватикані і бачитеся з Папою Римським? Про що з ним розмовляєте?
Я не часто буваю у Ватикані, може, три-чотири рази до року. Ми з ним обговорюємо біжучі справи, це не товариські зустрічі.
 

Чи     не     хочете  Ви   стати   Папою?
Немає такого бажання. То не для мене, таке мене не манить   і         ніколи           не      манило.
 

Читала багато Ваших висловлювань щодо єдиної помісної церкви в Україні, але так і не зрозуміла Вашої позиції. Ви “за” чи “проти”?
Я абсолютно “за”, аби була єдина помісна церква в Україні – так, як це було за часів Володимира. На жаль, вона поділилася. Сьогодні є щонайменше чотири гілки тої первісної церкви, з яких кожна має претензію називатися виключною спадкоємницею Володимирової церкви. Одна помісна церква значила б один поворот до тої первісної Київської церкви, яка була виразно одною за часів Володимира. Як до цього дійти? Не завжди легко зрозуміти, бо ми впродовж віків напрацювали скільки різних додаткових пояснень і розумінь, що позбутися того всього багажу не так легко. Найголовніше те, що той поділ не прийшов через більшу любов до Христа чи церкви, а радше через наші гріхи. А гріхів не так легко позбутися. Ми всі повинні мати перед очима ціль, що ми хочемо до цього дійти, і якщо справді хотітимемо, то дійдемо. Така річ, як єдність церкви, великою мірою залежить від бажання народу. І тут би треба було попрацювати й пізнати, чи нарід направду хоче одної української київської церкви – такої, як      була       колись.

На які проблеми найбільше церква зараз звертає  увагу?
Дуже важливою є моральна поведінка: поступати згідно з приписами чи з волею Божою. Бо те, що ми називаємо християнська мораль – це є засадничо те, чого Господь Бог нас вчить, як ми повинні служити йому, служити одне одному. Ми живемо в посткомуністичному світі. Комунізм свідомо старався змінити напрям життя людини. Він мав свої пріоритети, аби людину пригнобити, свідомо позбавити людину своєї гідності, зробити її своїм знаряддям для певних цілей. На щастя, комуністам не вдалося цього остаточно зробити, але вони багато заподіяли шкоди… Не цілковито, але позбавили розуміння людської гідності, яку кожен повинен плекати, перш за все, у своєму власному житті, а також у своєму ближньому. Таким чином віддасться кожному місце під сонцем. Гадаю, що саме це сьогодні є нашою найбільшою проблемою, яка нас переслідує в політиці, економіці, культурі. Ті труднощі, які ми зустрічаємо в політичному житті, – непослідовність моральної поведінки. Труднощі, які ми знаходимо в економічному житті, – брак відчуття справедливості, сумлінності, чесності в праці. Це є наслідки такого хитання в розумінні моральних вартостей, морального життя. Через це ми маємо сьогодні такі проблеми. Тому церква повинна дуже попрацювати, аби людям допомогти жити моральним життям. А це пов'язано з другою справою – освітою. Люди мають усвідомити, що означає жити згідно зі своєю вірою, що значить бути християнином у практичному, щоденному  житті.

На Вашу думку, священикові краще бути одруженим чи ні?
Я сам походжу зі священичої родини. Мій дідуньо був священиком.Що краще?.. Є користі туди, є користі сюди. Важливо те, чи дана особа справді має священиче покликання – бути священиком. Є священики, котрі мають велику сім'ю і прекрасно, корисно працюють для своєї громади. Є інші, які не мають родинних зв'язків і не сповняють належно свої обов'язки. Отже, не від того залежить, наскільки хороший священик: одружений чи неодружений він, а чи порядна чи непорядна він людина.

(Продовження у наступному номері)