Вісник Свято-Миколаївська Українська Католицька Церква - Bulletin Saint Nicholas Ukrainian Catholic Church

Рік XXV ч.32 ◊ Неділя 8-ма по Зісланні Святого Духа ◊ 10 -го серпня 2008 року

Відбудеться Міжнародний молодіжний табір праці та молитви "Злагода

Підкамінь (Львівщина). Від 3 до 14 серпня 2008 року у селищі Підкамінь при монастирі Походження Дерева Христа Господнього Студійського уставу УГКЦ відбуватиметься 18 Міжнародний молодіжний табір праці та молитви «Злагода/Friedensgrund». Молодь з десяти країн Європи спільно відновлюватиме напівзруйнований радянською владою монастир та налагоджуватиме стосунки між представниками різних християнських конфесій, а саме католиками західного та східного обрядів і православними.Впродовж робочих днів табору його учасники допомагатимуть майстрам-реставраторам, які працюють над відновою монастирської святині, демонтуватимуть підсобні приміщення колишньої тракторної бригади, а також впорядковуватимуть колишню територію лікарні для душевнохворих жінок. Організаторами табору виступає дієцезія німецького міста Гільдесгайм на чолі з єпископом Норбертом Треллє, з української сторони – організація «Українська молодь – Христові». Табір відбуватиметься з благословення Глави УГКЦ Патріарха Любомира, Архиєпископа Львівського УГКЦ Владики Ігоря (Возьняка) та Єпископа-помічника Київської архиєпархії УГКЦ Владики Богдана (Дзюраха). Захід проходитиме під патронатом начальника управління у справах сім'ї та молоді Львівської облдержадміністрації Андрія Корната.В таборі братимуть участь волонтери з країн Центральної та Східної Європи: Німеччини, Польщі, Сербії, Хорватії, Боснії та Герцеговини, Угорщини, Білорусії, Литви, Румунії та України. Кількість учасників складатиме 150 осіб, серед яких – члени громадської молодіжної християнської організації «Українська молодь – Христові» та її осередки, римо-католицька молодь Львова та православна молодь з Донецька.Ідея організації такого табору народилася 1990 року під час зустрічі молоді з Німеччини, Польщі та Росії на території колишнього концентраційного табору Берген-Бельсен в дієцезії Гільдесгайм. В основі цієї ідеї лежить прагнення миру та примирення, а також спільне життя в Європі, відмінне від минулого, очорненого зокрема подіями війни. Засновник табору – єпископ вищезгаданої дієцезії Йозеф Гомаєр.В Україні такий захід проводиться вдруге. Перший табір відбувся ще 1995 року в с. Велика Воля на Львівщині. Там молодь з різних країн допомагала у будівництві греко-католицького храму.4 серпня відбудеться прес-конференція за участю Блаженнішого Любомира, а 11 серпня організатори табору планують провести на території монастиря український національний вечір. Представники ЗМІ можуть взяти участь у конференції за участю Блаженнішого Любомира 3 серпня, активно відпочити під час „сіті-ґейм” в місті Броди 7 серпня, а також висвітлити проведення українського національного вечора 11 серпня на території монастиря

Ø Повідомляємо, що з днем 16-го червня ми перейшли на літній (вакаційний) час, який триває до вересня, 2008 року. У зв’язку з цим, не будемо мати Божественної Літургії о год. 6:00 вечора , і також Вечірні в суботу!

Ø Повідомляємо, що в неділю, 21 вересня від год. 1:00 – 6:00 поп. відбувається Другий Парафіяльний Пікнік/Барбекю в Bellwoods Park . Запрошуємо наших парафіян до численної участи!! Просимо бажаючих до добровільної праці зголошуватися до парафіяльної канцелярії на число тел. 416-504-4774 .

Ø Відпуст у Свят Успенському Монастирі у Вудсток Онтаріо відбудеться у неділю 31-го серпня, 2008р. Акафіст – год. 9:00 ранку, Водосвяття – год. 10:00 ранку, Божественна Літургія – о год. 10:30 ранку, відтак празничий обід. Молебень до Пресвятої Богородиці – о год. 3:30 попол. З цієї нагоди від нашої парафії замовлений автобус, який буде від’їжджати о год. 7:30 ранку від Bloor і Jane. Квитки ($20.00) можна придбати в парафіяльній канцелярії за числом тел. 516-504-4774. Прохаємо наших вірних взяти численну участь у нашому традиційному Єпархіяльному Відпусті, при монастирі монахів Студитів.

Ø Повідомляємо, що під патронатом Генерального Консульства України в Торонто і КУК, відділ Торонто, Церемонія Підняття Прапора з нагоди 17-ої річниці проголошення Незалежності України відбудеться в четвер 21-го серпня о год. 12:00 поп. в Queen’s Park.

Перші згадки про Успенський піст маємо щойно з IX століття. Як Петрівка й Пилипівка, так і цей піст увійшов у практику не дорогою церковного законодавства, а через звичай. З цієї причини у Греції було багато суперечок як щодо існування цього посту, так і щодо його приписів і тривання. Успенський піст у візантійській державі в ХІ-ХІІ століттях почав щораз більше входити в життя. Архиєпископ Палестинської Кесарії Анастасій, що жив близько 1090 року, щоб заохотити вірних до зберігання цього посту, видає про нього окрему розвідку, у якій пише: "Піст перед Успенням Пресвятої Богородиці передали нам святі Отці й божественні патріярхи, його чесно дотримуються усі міста і країни православних, а передусім велике й щасливе місто Константинополь та Велика Церква". У кінці, автор робить висновок, що цей піст уже був у практиці ще до цісаря Лева Мудрого (886-911). Успенський піст був темою нарад Царгородського Собору 1166 року за патріярха Луки Хрисоверга (1156-1169) і цісаря Мануїла Комнена (1143-1180). Собор підтвердив практику цього посту.

У грецькій Церкві довгий час не було погоджености як щодо тривання Петрівки і Пилипівки, так і Успенського посту. Патріярх Вальсамсу († 1204) подає, що за його часів одні дотримувалися всіх трьох постів, тобто Петрівки, Спасівки і Пилипівки, і що їхня тривалість була така сама, що й сьогодні, а інші дотримувалися тільки Петрівки й Пилипівки, а про Успенський піст і чути не хотіли. Він у своїх посланнях захищає Богородичний піст і наказує його зберігати. Притім покликується на Царгородський Собор 1166 року, який цей піст не лише підтвердив, але й визначив його час — від 1 до 15 серпня. Успенський піст у давнину був строгіший від Петрівки й Пилипівки, але лагідніший, ніж Великий піст. У понеділок, середу й п'ятницю цього посту наказано споживати суху їжу, тобто хліб, воду й сушені овочі, а у вівторок і четвер дозволялася варена їжа, але без олії. У суботу й неділю був дозвіл на вино й оливу, а в день Господнього Преображення — і на рибу.
Львівський Синод 1891 року дає однакові приписи щодо Петрівки, Спасівки й Пилипівки, а саме: у понеділок, середу й п'ятницю Собор дозволяє набіл, а в інші чотири дні тижня їсти м'ясо.
В Студитському Уставі патріярха Олексія, що його в нас завів преподобний Теодосій Печерський за часів митрополита Георгія, сказано тільки про Різдвяний піст, а про Петрів і Успенський нічого. Саме тому деякі люди не лише його скорочували, але й зовсім не визнавали. Подібно й невідомі нам три автори "Учительних Слів" домонгольської доби говорять тільки про Петрівку й Пилипівку, а про Спасівку не згадують. Після нападу монголів нам відомі два свідчення стосовно цих трьох постів: митрополита Максима (1283-1305) і митрополита Фотія (1408-1431). Митрополит Максим у своєму "Правилі" для цілої руської Церкви подає потрібні приписи стосовно різних постів та їхніх часів. Про три пости він пише: "Ще передали нам святі Собори піст святих апостолів. І коли празник святих апостолів випаде в середу або п'ятницю, то не можна християнам їсти м'яса, а празнувати святий день і їсти рибу... Також установили піст у серпні перед Успенням святої Богородиці. Першого дня серпня, в який би день він і не випав, не їсти м'яса ані риби. У празник Пресвятої Богородиці, якщо випаде в середу або п'ятницю, не можна їсти м'яса, але задля Пресвятої Богородиці дозволяється їсти рибу... І установили піст упродовж сорока днів перед святим і великим таїнством Різдва тіла Господа нашого Ісуса Христа". Митрополит Максим не згадує про Великий піст, бо щодо нього не було сумнівів чи суперечок. "Правило" митр. Максима, розіслане по всій руській Церкві, було для всіх обов'язковим і майже ціле століття в тій справі вже не було якихось розходжень. Митрополит Фотій у своєму посланні до всього духовенства нагадує священикам, щоб вони вчили нарід свято зберігати всі чотири пости: Великий, Петрів, Успенський і Різдвяний.