Миряни УГКЦ запропонували конкретні кроки для виходу з політичної кризи

— КИЇВ – Другий з’їзд мирян УГКЦ «Моя участь у житті парафії, Церкви та держави» відбувся 7-8 листопада у Києві, у приміщенні Міжнародного Виставкового Центру неподалік Патріаршого Собору УГКЦ. За результатами роботи з’їзду прийняли декілька звернень: до мирян, до парохів та до Синоду єпископів УГКЦ. Серед них і Звернення до усіх людей доброї волі стосовно причин та шляхів подолання суспільно-політичної кризи в Україні. Це Звернення має назву «Про потребу оновлення політичного процесу».У ньому учасники з’їзду мирян УГКЦ акцентують на тому, що сучасні політичні процеси і виклики ставлять під загрозу гідність людини, її права і свободи, територіальну цілісність і навіть самостійність України.
У документі йдеться про такі негативні явища, як корупція і хабарництво, незахищеність громадянина в судах, полишеність напризволяще пенсіонера, самотнього і хворого, відсутність перспектив для молодих та енергійних, відчуження громадян від впливу на політичні процеси, творення сепаратистських осередків задля задоволення своїх амбіцій. Усе це, за переконанням учасників з’їзду, є свідченням глибокої суспільно-політичної кризи в Україні.
Серед причин кризи делегати II з’їзду мирян УГКЦ називають глибокий моральний та духовний занепад українського суспільства, а як наслідок — політиків та влади на        всіх    рівнях. «Жадоба влади і наживи замінили Конституцію України, у якій записано, що влада відповідальна перед Богом за спільне благо всіх громадян.

Спроби маніпуляції виборчим законодавством задля постійного переобрання, цілковита недоторканність посилюють цинізм, безвідповідальність і відчуття безкарності значної частини політиків, що веде до подальшого руйнування політичної системи. Наша з тобою байдужість і спроба замкнутися «у своїй хаті скраю» теж є причиною виникнення і поглиблення кризи», – йдеться у зверненні.
Як вихід із ситуації, що склалася, миряни УГКЦ пропонують використати досвід багатьох народів і багатьох поколінь. Для цього потрібно зробити, на думку делегатів з’їзду, наступні кроки:
-подолати власну байдужість;
-молитися за примирення в українському суспільстві;
-творити групи солідарності і відповідальності за спільну справу, за права та свободи, які гарантують розвиток, гідний людини;
«Лише плекаючи особисту відповідальність за суспільство і втілюючи християнські цінності у своєму повсякденному житті, в родині, на місці праці чи навчання, будучи солідарними з усіма небайдужими, ми здатні не лише подолати негаразди, але й розбудовувати державу, яка служить гармонійному розвитку людини», – таким словами завершується звернення делегатів з’їзду мирян УГКЦ.

 

ОГОЛОШЕННЯ

Ø  Ширші Сходини БУКК  відбудуться в середу, 19 листопада, о год. 7:00 вечора. Присутність членів обов’язкова!

Ø  Повідомляємо, що Ширші Сходини ЛУКЖК проходять сьогодні, о год. 11:00 ранку в парафіяльнім будинку. Присутність членкинь обов’язкова!

Ø  Хор Левада запрошує на Передріздвяний Базар який відбудеться в неділю 7 грудня від
год. 8:00  ранку  до 2:00 поп. в нашій Свято-Миколаївській парафії. Просимо до численної участи!

Ø  Храмовий Празник будемо святкувати в неділю, 21 грудня:  Божественна Літургія
о год. 11:30 ранку, Празничний Обід
о год. 1:30 поп. у церковній залі. Квитки можна придбати у кіоску БУКК або в парафіяльній канцелярії (416-504-4774). Просимо до численної участи!

Ø  День Духовного Переосмислення (Реколєкції) для мужчин, організований членами БУКК, проходитиме в суботу 13 грудня від год. 9:00 ранку до 7:00 вечора в нашій Свято-Миколаївській парафії, під проводом о. Олега Качура. Зацікавлених просимо звертатися до п. Романа Колоса за числом тел. 416-766-6166.

Ø  Повідомляємо, що у церковному віснику залишилось пару місць на оголошення (реклами) на 2009 рік, починаючи від $375. Просимо зацікавлених звертатися до п. Мирона Дилинського на число тел. 416-239-7139 або (моб.) 416-670-4480.

Ø  Конґрес Українців Канади, відділ Торонто, закликає всю українську громаду до участі у спільному вшануванні жертв  Голодомору-Ґеноциду 1932-33 років в Україні, в суботу
22 листопада. Живий Ланцюг Пам’яті із запаленням свічок, від Консульства України до Української Суспільної Служби, вздовж вул. Блур, почнеться о год. 5:00 поп. Маніфестація закінчиться соборною панахидою, о год. 6:00 вечора в церкві St. Olaves (360 Windermere).

Ø   Поминальну панахиду за жертви  Голодомору-Ґеноциду 32-33 років відслужать в неділю 23 листопада після Божественної Літургії о год. 9:30 і 11:30 ранку.

Продовження…

    На переломі ІХ-Х ст. константинопольські Студити здійснюють велику літургічну реформу, завданням якої було достосувати існуючі типи Вечірні до вимог чернечого життя. їхні літургісти приймають з єрусалимського уставу 103-ій Пс. та закріплюють його на початку Вечірні; з константинопольської ж усувають сталі антифони (Пс. 85, 92, 67), а яа їхнє місце подають змінні, за чергою щоденних катизм, які розпочинаються в неділю 1-им псалмом "Блажен муж". Студитські ченці подбали про те, щоб нові обряди охопити постійними приписами, їх написано в окремій книзі — "Іпотіпосіс", тобто      устав.
      Найкращим зразком соборних храмів була на Сході церква св. Софії в Константинополі. Тут Вечірня своїми обрядовими формами досягала вершин величності, з огляду на царя, що поруч патріарха брав участь у торжественних церковних відправах. Царгородські літургісти бажали надати початковій частині Вечірні радше покаянного характеру, тож розпочинали її 6-им псалмом; далі йшли три антифони (Пс. 85, 92, 67) з відповідними приспівами; кожний антифон мав свою малу єктенію, Молитву й Виголос; далі псалом 140-ий, а тоді диякон співав єктенію з довгим рядом прохань; потім відбувався величавий вхід, співали прокімен, читання з Святого Письма; наприкінці ж заключна єктенія з молитвою і тропар "отпустите льний".
          

2. На    українських      землях
     Тим часом єрусалимський устав, укладений в обителі св. Сави, має великий вплив на християнському Сході, зокрема в ХII-XIV ст. Вплив цей сягає, з одного боку, аж до Грузії, з другого - в Україну, де тоді отці Володимирського Синоду (1274 р.) намагаються вести обряд Київської Митрополії до одновидності. А в сумнівних справах київські митрополити звертаються до Константинополя. Звідтіля отримують вони пояснення, в яких є виразні ознаки впливів єрусалимського Типикону 1274-1276 років. Згодом стає актуальною літургічна реформа константинопольського патріарха Філотея Коккіна (pp. 1354-55 і 1362-76). Його устав "Діятаксіс" стає в пригоді митрополиту Кипріянові (1354-1406). Внаслідок різних політичних змін в Україну проникають то візантійські, то єрусалимські впливи, спричиняючи літургічний хаос. Досвід минулого спонукає митрополита Кипріяна до того, щоб у своїх літургічних починаннях брати до уваги також Єрусалим. Це видно, наприклад, у його "Служебнику" з 1376 p., наприкінці якого, для більшої певності, додано

Філотеїв "Діятаксіс" (3). Слід би згадати тут і про "Церковне око" укладу ігумена Атанасія Висоцького ( 1401 p.), воно ж бо насправді є лиш переробкою єрусалимського "Типикону", редакції ченців Періблептського монастиря в Константинополі. Наприкінці тієї книжки є "Дисциплінарні статті" Никона Чорногорця (IX ст.), що вже тоді намагався зібрати існуючі на Сході обрядові приписи. Потім з'явилися різні    видання                      літургічних   книг.
    Отже, на формування окремого українського обряду мали певний вплив то єрусалимські, то константинопольські літургічні приписи. Процес цей завершився щойно на початку XVII ст., найперше в тій вітці Української Церкви, що була з'єднана з Римом, як це видно з віденських видань Льва Мамонича (1601-23 pp.). Ці видання пізніше брав за основу митрополит Петро           Могила            (1629-1646).
           Після Переяславської угоди (1654 р.) Московський патріархат, "поглинувши" Київську митрополію, розпочинає послідовну "чистку", щоб усунути ознаки окремішності українського обряду. Ця акція не змогла однак вплинути на українську Католицьку  Церкву            (4).

           3. Особливості  Вечірні
     Вечірня є першою з черги літургійною відправою, зваживши, що ввечері починається "новий день". Це Богослуження, як ми вже згадали, є "дочкою св. Літургії" - в ній вона зродилася, від неї успадкувала суттєві елементи, та й зберегла за собою привілей лучитися із Службою Божою в деяких випадках більше на врочисті свята. Від неї отримала Вечірня у спадок вхід, що іноді, як на св. Літургії, відбувається з винесенням Євангелії. Обряд цей і тут супроводить окрема молитва, величаві гимни (догмат або наславник празника), звершенням яких є прокімен "Господь воцарися" і читання Святого Письма. Вечірню, як і деякі Служби Божі, закінчує пісня праведного Симеона "Нині отпущаєши"      і           33-ій    псалом.
    Близькість до св. Літургії дала змогу Вечірні придбати собі прикмету різновидності: від найпростіших форм малої Вечірні аж до дуже величавих литій; а між ними є оці Вечірні: повсякденна, велика без всеночного, з колівоприклонними молитвами в день П'ятидесятниці, і та частина, яку долучено до св. Літургії напередосвячених Дарів, а в деяких випадках - і до Літургії          св.        Василія           Великого.