Документи свідчать: УГКЦ активно допомагала голодуючим в часах Голодомору

У неділю, 23 листопада 2008 року, у Києві, у храмі Святого Василія Великого, всі охочі мали нагоду ознайомитися із копіями документів Центрального державного історичного архіву у м. Львові, які свідчать про активну позицію УГКЦ у часах Голодомору 1932-33 років. "Україна в передсмертних судорогах. Населення вимирає голодовою смертю. Побудована на несправедливости, обмані, безбожництві та деправації людоїдна система державного капіталізму довела багатий недавно край до повної руїни", – писав до вірних УГКЦ Митрополит Андрей (Шептицький) у липні 1933 року. Усвідомлюючи, що немає можливості допомогти голодуючим безпосередньо, Митрополит Андрей закликав молитися за страждаючих: "Безсильні принести яку-небудь матеріяльну поміч конаючим братам, взиваємо наших вірних, щоби молитвами, постами, всенародною жалобою, жертвами і всіми можливими добрими ділами християнського життя, випрошували з неба помочі, коли на землі нема ніякої надії на людську поміч". Крім того, автор просив усіх християн цілого світу, усіх віруючих в Бога, а особливо всіх робітників і селян "долучитися до цього голосу протесту та болю і розповсюдити його у якнайдальші країни світу".

На виставці представлено 17 документів. З церковного погляду важливими є два пастирські послання: перше від 24 липня 1933 року під назвою "Україна в передсмертних судорогах" та друге від 14 жовтня 1933 року. "Виставка чітко показує дві істини: перша, що Галичина, всупереч неправдивій думці, яка побутує, в часах Голодомору не стояла осторонь, а була активно задіяною у міжнародних заходах для допомоги голодуючим, – для Департаменту інформації розповів Володимир Кіт, провідний спеціаліст ЦДІА України у м. Львові, який презентував виставку киянам. – Друга правда, що УГКЦ, усвідомлюючи масштабність геноциду, влаштованого радянською владою в Наддніпрянській Україні, виступила інституцією, яка однією з перших піднялася на захист українців і організувала європейську спільноту через посередництво Апостольської Столиці до дій із припинення геноциду на українських землях". "Ця виставка не повинна залишитися тільки у цьому храмі, а має бути представлена у всіх церквах цілої України. Адже потрібно говорити, і говорити, щоб ця трагедія ніколи не повторилася", – сказав під час презентації виставки Блаженніший Любомир.

ОГОЛОШЕННЯ

Середа 3 грудня – Навечір’я Свята Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Вечірня з Литією о год.  6:00    вечора.
Четвер 4 грудня – Свято Введення у Храм Пресвятої Богородиці. Святі Літургії о год. 8:00, 9:30 ранку і 6:00    вечора.
Різдвяний Піст – Пилипівка – від 28 листопада.

Ø  Хор Левада запрошує на Передріздвяний Базар який відбудеться в неділю 7 грудня від
год. 8:00  ранку  до 2:00 поп. в нашій Свято-Миколаївській парафії. Просимо до численної участи!

Ø  Сладаємо щиросердечну подяку всім жертводавцям, які склали датки на Проекти Голодомору в сумі $533.35. Нехай Предобрий Господь благословить і винагородить!

Ø  Храмовий Празник будемо святкувати в неділю, 21 грудня:  Божественна Літургія
о год. 11:30 ранку, Празничний Обід
о год. 1:30 поп. у церковній залі. Квитки можна придбати у кіоску БУКК або в парафіяльній канцелярії (416-504-4774). Просимо до численної участи!

Ø  День Духовного Переосмислення (Реколєкції) для мужчин, організований членами БУКК, проходитиме в суботу 13 грудня від год. 9:00 ранку до 7:00 вечора в нашій Свято-Миколаївській парафії, під проводом о. Олега Качура. Зацікавлених просимо звертатися до п. Романа Колоса за числом тел. 416-766-6166.

Ø  Повідомляємо, що у церковному віснику залишилось пару місць на оголошення (реклами) на 2009 рік, починаючи від $375. Просимо зацікавлених звертатися до п. Мирона Дилинського на число тел. 416-239-7139 або (моб.) 416-670-4480.

Ø Катехитичний Табір 2009 “Відпічнім з Христом”: від 15 – 21 березня на Горі Марії в Анкастер.        Програма  двомовна. Просимо зацікавлених зголошуватися до парафіяльної канцелярії (416-504-4774) за   реєстраційними анкетами чим скоріше. Число учасників обмежене! За подальшими інформаціями можна звертатися до добр. Оксани Лози за числом тел. 905-465-3388 або на веб сторінку www.b4j.ca.

Ø  Kатехитичний Табір 2009 “Відпічнім з Христом”: До уваги молоді! Запрошуємо учнів 10-12 кляси податися як виховник/-ця на цьогорічний табір. Ласкаво просимо цього зробити електронно www.ucet.ca   до кінця грудня. Потрібно україномовних і англомовних виковників/-иць.

Ø  Запрошуємо українську громаду відвідати Трипільську Виставку в ROM (Bloor & Queen’s Park) яка триватиме від 29 листопада до кінця березня. Український День Спадщини проходитиме сьогодні від 10:00 ранку до 5:00 поп.

Ø  Комітет Українок Канади запрошує на виставку Різдвяного Стола “Різдво Навколо Світу”  яка відбудеться 6, 7 грудня від год. 11:00 ранку до 4:00 поп. у міській ратуші міста Торонто, разом з іншими етнічними групами. Просимо прийти оглянути виставку.

ПОЯСНЕННЯ УТРЕНІ

ВСТУПНІ  ВІДОМОСТІ
   Ранішні моління, на відміну від вечірніх, не були пов'язані з синагогальними відправами. Творцями їхніми були спочатку побожні одиниці. Відтак чернецтво спричинилось до їхнього розвитку. Тим часом міське духовенство, збираючи народ на молитву в єпископських храмах, витворило власний тип ранішніх відправ. їхнім подвижником є св. Василій Великий. Так протягом перших чотирьох сторіч формуються два відмінні типи ранішніх відправ: чернечий та міського духовенства. Чернечі ранішні відправи були закінченням нічного чування; в єпископських церквах вони розпочиналися на світанку, щоб із сходом сонця співати величний гимн "Слава на висотах Богу". Ці два типи злилися воєдино, даючи в результаті одну відправу, яку названо Утренею.
    1.    Приватні   моління
  Вже "Дідахе" доручає вірним, щоб вони тричі на день "молилися до Отця", хоч і не визначається ані пори, ані способу молінь. Як на практиці це виконувалося, пояснює Теодорет: "Бо й сам день, на три частини поділивши, звеличуємо Отця, і Сина, і Святого Духа". Згідно з давнім антіохійським звичаєм, християни декілька разів упродовж дня переривали працю, щоб молитися.
Климент Олександрійський (+ 215) згадує, що дехто дотримувався звичаю, щоб молитися в 3-ій, 6-ій і 9-ій годині, але сам він уважає, що треба молитися повсякчас. Тертуліан (+ біля 250 р.) казав, що в африканській Церкві молилися не лише увечері й уранці, але й о 3-ій, 6-ій І 9-ій годині, бо ті три пори дня відповідають таким євангельським подіям: Зшестя Святого Духа, молитві св. Петра в Йоппі й в єрусалимській святині. Щодо 9-ої години, то Тертуліан є тієї думки, що в ній ми згадуємо Господню смерть. Увечері й уранці вони були обов'язковими - "законом приписані молитви". Так поступово приватні молитви почали охоплювати щораз то ширші маси вірних і згодом перетворились у всенародні.
    Про те, як виглядали такі приватні моління, довідуємося з "Актів св. Євпраксії", в яких читаємо: "А дияконіса Євцраксія, розбудивши сестер, ставала на молитву, поки не настав день. Завершивши її аж до третього часу, Євпраксiя  тримала книжку і, стоячи, читала всім сестрам, які сиділи й слухали". Св. Антоній Великий (+ 356) побожним душам дає ось яке повчання: "Проказуй стільки псалмів, скільки можеш проказувати стоячи, а після окремих псалмів треба відбувати молитву й коліноприклонення, визнаючи в сльозах Богові свої гріхи та просивши, щоб вони тобі простилися; після трьох псалмів кажи Алилуя... Вранці ж проказуйте цей псалом: "Боже, Боже мій, для тебе чування моє на світанку, тебе душа моя прагне". Якже зійде сонце: "Благословіте всі діла Господні Господа", "Слава на висотах Богові, і на землі мир людям його вподобання", "Славимо тебе, благословимо тебе, вшановуємо тебе". Теодорет (+ 485) в "Історії чернецтва" подає повчання про те, як виконують таку молитву дві особи: "Так ото на світанку їх двоє виходить на самоту: один, клякнувши, Богові шану віддає, другий, стоячи, співає п'ятнадцять псалмів Давидових; згодом, помінявшись ролями, той, вставши, співає, а тамтой, припавши до землі, віддає      шану".
     Під кінець Ш-го сторіччя Іполит оповідає, що за його часів у Римі такі моління щораз то більше набували всенародного характеру. Єпископ наказував, щоб диякони скликали народ до визначеної церкви. Після ранішніх молінь він виголошував до народу повчання, доручаючи, щоб сумлінно усе передумали. Подібне свідчення дає св. Кипріян (+ 258) про африканську Церкву.
У Візантії св. Іван Золотоустий (+ 407) присвячує свої знамениті проповіді, щоб заохотити людей до участі в церковних відправах. Ось його слова: "Кажеш: Як це може бути, щоб світська людина, прикована до буденних праць, та й могла три години молитися Богові, бігши до церкви? Може, і це не важко! Бо хоч воно невигідно бігти до церкви, все ж таки можна ось там, вичікуючи на майдані чи в передсінку уряду, помолитися". А при іншій нагоді закликав: "Ввійди до церкви, щоб побачити державних достойників! Увійди, кажу, поглянь на вбогих, які від ночі аж до світанку там перебувають! Поглянь на те священне чування, яке ніч із днем поєднує! Поглянь на них: ані вдень, ані вночі вони не бояться навальної тиранії сну, ані потреб недостатку не страхаються".