До 60-ї річниці ухвалення Загальної декларації прав людини УГКЦ видала книгу "Права людини щодо в’язнів"

"Злочинність є фактом, якого неможливо обійти, але не завжди нам так дуже ясно, що і як з ним робити, як нам поводитись супроти злочинців, як самі злочинці мають розглядати стан своєї душі", – написав Блаженніший Любомир у вступному слові до книги "Права людини щодо в’язнів". При цьому Глава УГКЦ ставить такі запитання: "Чи вміємо ми належно зрозуміти ситуацію людини у в’язниці і після виходу з неї? Чи знаємо, що думати і як поводитися супроти в’язнів, а ще більше – супроти колишніх в’язнів?" Відповідь на ці запитання в опублікованій книзі, яка містить у собі важливі богословські, психологічні та правові засади щодо злочину та покути, фрагменти соціальної доктрини Церкви, що стосуються ув’язнення тощо.

Переклад українською мовою "Прав людини щодо в’язнів" видано з нагоди 60-ї річниці ухвалення Загальної декларації прав людини, прийнятої й проголошеної 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН. Англійською мовою книга була видана 2006 року у Римі, під егідою Папської Ради "Справедливість і мир" та Міжнародної католицької комісії душпастирства у тюрмах (ICCPPC). Переклад був здійснений коштом доброчинців за активного сприяння пенітенціарного душпастирства Івано-Франківської єпархії УГКЦ й особистих старань о. Івана Жука.

Актуальність цієї праці зрозуміла, коли застановимося над дійсністю. Число утримуваних за ґратами в Україні, більше, як у три рази перевищує відповідні показники у багатьох європейських державах. Щороку в нашій країні десятки тисяч людей входять через брами слідчих ізоляторів і десятки тисяч засуджених виходять поза в’язничні мури після звільнення.

 Автор перекладу Олена Ромазан сказала у зверненні до читачів: "У нас реально існує фобія в’язнів, як, зрештою, й інших зубожілих, маргінальних прошарків населення... проте неможливо боротися зі злом, сіючи у відповідь ворожість, гнів, осуд і недоброзичливе ставлення".           Департамент інформації УГКЦ

ОГОЛОШЕННЯ

Четвер 18 грудня – Навечір’я Свята Св. о. Миколая. Вечірня з Литією  о          год.                 6:00         вечора.
П’ятниця 19 грудня – Свято Св. о. Миколая. Святі    Літургії          о          год.     8:00,  9:30    ранку і         6:00 вечора.

Неділя 21 грудня – Навечір’я Свята Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною. Вечірня з Литією після Святої Літургії о  год.    6:00 веч.
Понеділок 22 грудня – Свято Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною. Святі Літургії о год.
8:00, 9:30 ранку і 6:00 вечора.

Храмовий Празник будемо святкувати в неділю,    21        грудня:          Архиєрейська Божественна         Літургія о год. 11:30 ранку, Празничний Обід о год. 1:30 поп. у церковній залі. Квитки можна придбати у кіоску БУКК або в парафіяльній канцелярії (416-504-4774). Просимо до численної участи!

Ø Повідомляємо, що можна вирівняти членські внески, відібрати конверти у церковній залі і при цім відібрати напис на шибу (синього кольору) – це дозвіл на паркування на вулицях біля парафії. З половини січня, помаранчеві написи будуть не діючими! Написи                  будуть видаватися тільки   членам нашої парафії.

Ø  Членкині ЛУКЖК ласкаво запрошують всіх парафіян на Різдвяний Базар в неділю, 28-го грудня від год. 8-ої ранку до 2-ої попол. Можна буде собі придбати смачні Різдвяні страви. Відбудеться рівнож величава льотерія. Заохочуємо членкинь нашої парафії до помочі в підготовці базару і радо приймемо дароване печиво. Прошу голоситися до парафіяльної канцелярії на число тел. 416-504-4774.
Ø  У місяці грудні  отці Парафії будуть відвідувати наших парафіян, які з причини старшого віку не можуть відвідувати церкву. У час відвідин є нагода до Святої Сповіди чи Єлеопомазання. Просимо   зголошуватися телефонічно до отців парафії по телефонах, поданих       у        віснику.

Ø  Повідомляємо, що у церковному віснику залишилось пару місць на оголошення (реклами) на 2009 рік, починаючи від $375. Просимо зацікавлених звертатися до п. Мирона Дилинського на число тел. 416-239-7139 або (моб.) 416-670-4480.

Ø Катехитичний Табір 2009 “Відпічнім з Христом”: від 15 – 21 березня на Горі Марії в Анкастер.        Програма  двомовна. Просимо зацікавлених зголошуватися до парафіяльної канцелярії (416-504-4774) за   реєстраційними анкетами чим скоріше. Число учасників обмежене! За подальшими інформаціями можна звертатися до добр. Оксани Лози за числом тел. 905-465-3388 або на веб сторінку www.b4j.ca.

Ø  Kатехитичний Табір 2009 “Відпічнім з Христом”: До уваги молоді! Запрошуємо учнів 10-12 кляси податися як виховник/-ця на цьогорічний табір. Ласкаво просимо цього зробити електронно www.ucet.ca   до кінця грудня. Потрібно україномовних і англомовних виковників/-иць.

Ø  Українське Медичне Товариство Північної Америки проводитиме інформаційну сесію “Запобігання та життя з цукрицею”, у новім році, не 30 грудня.  

Моління єгипетського чернецтва.

    Літургійне життя єгипетських ченців розвивалося у відокремленні від пустельництва, незалежно від впливів єпархіального духовенства. Воно знало тільки два роди відправ - "синаксісів": один - увечері, другий - опівночі. Спочатку, однак, не було однозгідності ані щодо часу, ані щодо способу тих відправ. Св. Пахомій (+ 346) каже, що він навчився трьох способів від св. отця Паламона, тож їх і дотримувався: "Або будемо молитися аж до півночі, - повчає він - а тоді підемо спати аж до ранку, або спатимемо аж до півночі, і молитися аж до ранку, або ж тепер трохи подрімаємо, згодом же встанемо й будемо молитися, і знову спатимемо аж до ранку". Також не було усталено числа псалмів, тож на тому тлі виникли між ченцями суперечки й палкі дискусії. Кассіян (біля 383 р.) у своєму творі "Установи кеновійного життя" подає опис тих суперечок. Отже, деякі домагалися, щоб збільшити число псалмів. Для багатьох це було понад їхні сили. Довго дискутували й обмірковували цю справу, поки не настав час вечірньої відправи. Всі ченці пішли до церкви. Один з них встав і проказав одинадцять псалмів, що їх, згідно із звичаєм, перепліталося молитвами. Після цього проказав той чернець ще й дванадцятий псалом, закінчивши його словами "алилуя", і зразу ж став невидимим для присутніх. З цього отці зрозуміли, переповідає Кассіян, що зробив він це за особливою спонукою Божою, щоб таким чином покласти край їхнім суперечкам. З того часу проказування дванадцятьох псалмів прийнято як міру й правило для вечірніх і ранішніх відправ; псалмоспіви закінчувалися двома читаннями - одне зі Старого, друге з Нового Завітів, за винятком неділі, бо тоді обидва читання були тільки з Нового. Дванадцятипсаломну "міру" названо також "ангельським правилом". Воно так і збереглося у єгипетського чернецтва.

Кассіян пильно дотримувався цього та домагався, щоб усі монастирі Єгипту його шанували. "Ми бо довідуємося, - пише він, - що немало в різних околицях мають, щоправда, ревність - як каже апостол - за своєю думкою, однак не за знанням: тим-то вони самі собі витворили зразки та правила. - Отже, як ми сказали, в усьому Єгипті й Теваїді зберігається число дванадцятьох псалмів, - і на вечірніх, і на ранішніх відправах і то так, щоб після них настали два окремі читання, тобто, Нового і Старого Завітів. Цей спосіб у давнину встановлено, тож протягом стількох сторіч у всіх монастирях тих провінцій старшими бездоганно зберігається, він бо ангелами з небес учительству й отцям був принесений".
Псалми проказували послідовно, не добираючи їх ані до часу, ані до пори дня. Відчитував псалми один чернець, виголошуючи поволі й виразно, щоб інші, слухаючи уважно, могли роздумувати: при цьому вони сиділи на землі або на низеньких стільцях. На закінчення псалмів ченці вставали й молилися. Після молитви робили доземний поклін, як це описує св. Єфрем (+ 373): "На молитві клякають, чолом дбайливо б'ють об долівку, настійливо благаючи в Бога його милості". Після поклону знову ставали й молилися з піднесеними руками. Потім провідник проказував голосно молитву, збираючи в ній тихі прохання всіх присутніх. Не любили вони гамірної молитви, як засвідчує Кассіян: "А те, що ми бачили в тій області, так це те, що на закінчення псалма один співав, інші ж галасливо  підспівували за ним: "Слава Отцю, і Синові, і Святому Духові". Цього ніколи на всьому Сході ми не бачили, де всі мовчать, коли один співає: по закінченні псалма наступає молитва, а згодом, антифоном буває лиш величання Трійці".