|
Церква, в історії українського
народу, завжди була і є джерелом
духового життя і національного
збереження, місцем духової підтримки
і необхідного релігійно-національного
виховання та його розвитку,
місцем збереження духовних традицій.
У 1951
році 20 травня Свято-Миколаївська
церква була передана парафіяльній
громаді для ведення богослужінь.
З 1-го грудня 1952 року Свято-Миколаївська
церква оформилась в окрему парафію,
під проводом отця д-ра Богдана
Липського, який згідно своїх
геніальних знань оформив духовний
та іконографічний характер храму.
Розпис Свято-Миколаївської церкви
виконано згідно з традиціями
візантійського церковного малярства.
На стінах святилища, храмu і
притвору розміщені – у святилищі
Христос Вседержитель, Богоматір
– Оранта, Воскресіння Христове
та постаті отців Церкви, на
стінах – Розп’яття, Зішесття
в ад, ікони святих Володимира
і Ольги, Константина і Олени,
Бориса і Гліба, Антонія і Теодозія
Печерських, Кирила і Методія,
та сцени з життя Христа.
У притворі церкви
- апостола Андрія на Київських
горах, Хрещення Руси-України,
історично церковні постаті -
Київський митрополит Веньямин
Рутський та Слуга Божий митрополит
Андрей Шептицький. Виконані
також картини чудодіяній Святого.
Миколая – Чудотворця. При вході
- герб України і герби всіх
українських земель. При Свято-Миколаївському
храмі була також обладнана та
розмальована окрема молитовниця-церквиця
святої Софії на честь Божої
Премудрості. У наш час мініятюрна
“Торонтська Свята Софія”, разом
із Свято-Миколаївською святинею,
чарують своїм вдалим комплексом
східного церковного мистецтва.
Останнім важливим досягненням
громади було збудування парафіяльного
центру, в якому розмістилися
три поверхи кімнат для Рідної
Школи і помешкання для священиків.
Парафія жила
і живе із знань та досвіду своїх
парохів: о. д-р Богдана Липського,
о. Івана Сиротинського, о. Димитрія
Паньківа, о. Віктора Головача,
та останньо о. д-ра Романа Лобая,
який був призначений парохом
у грудні 2005 р. на празник
Св. о. Миколая. Рівно ж о. др.
Роман Лобай, вивищений титулом
крилошанина, виконує призначення
канцлера Єпархії Торонто і Східної
Канади. При проведенні літургійних
дій, священнослужителі Свято-Миколаївського
храму всеціло дотримувались
уставу і канонів візантійсько-українського
обряду. У церкві служаться ранішні,
вечірні, всенічні служби, акафісти,
параклиси і молебні та всі інші
богослужіння часослова і церковного
требника. Сьогодні парафія начисляє
800 родин-членів. У парафії
служить п’ять священиків: о.
д-р Роман Лобай (парох), о.
Димитрій Паньків, о. Петро Стецюк,
о. Дмитро Ганчарик та о. Олег
Качур. За 50-ть років існування,
у Свято-Миколаївській парафії
зареєстровано близько 1,500
вінчань, 3,350 хрещень, 3,000
перших сповідей та 2,280 похоронів
членів парафії. Як бачимо, парафія
живе, маючи ідейних та гідних
душпастирів. Живе бо - “наше
збереження є через відмінність,
а не через уподібнення”.
Слід відзначити посвятну
працю церковнослужителів Свято-Миколаївської
парафії. Церковний крилос під
час богослужінь, з початку заснування
церкви до вересня 1968 року,
вів вміло, згідно приписів типика
і напівів ірмологіона, реєнт
Дмитро Брездень. Допомагав і
продовжив цю працю Микола Клюфас.
Згодом, це місце зайняв диякон
Микола Лещишин. Спільно з дияконом
Миколою працював Мирослав Костів,
сьогодні священик у Скандинавії.
Тепер їх місце зайняли маґістр
богослов’я Олег Бих та п. Іван
Кудлач.
Другий період історії
Свято-Миколаївської парафії
бере початок із поверненням
Блаженнішого Патріярха Йосифа
з дому неволі у вільний світ,
після його 18-тирічного ув’язнення.
За двадцять років перебування
Патріярха Йосифа серед нас,
парафія як невід’ємна частина
Української Церкви, постійно
підтримувала його натхненну
працю. Відвідали Свято-Миколаївську
парафію також Блаженніший Патріярх
Мирослав Любачівський та Блаженніший
Патріярх Любомир Гузар. Наша
парафія, завжди підтримувала
устрій помісності. Чисельно
з Архипастирськими відвідинами
служили Святу Літургію в нашому
Храмі владика Кир Ізидор, владика
Кир Корнилій Пасічний та Преосвященний
Владика Стефан Хміляр, Єпарх
Торонто та Східної Канади. По
декілька разів служили інші
українські владики з України
та діяспори, а також проводили
служби двоє мелхітських архієреїв
- це архиєпископ Юрій Гакім,
який згодом став патріярхом
Максимом V і архиєпископ Йосиф
Рая, який після Максима зайняв
цей достойний владичній престол.
Також проводив службу владика
Анарґирос, апостольський екзарх
для греків, католиків візантійсько-грецького
обряду Греції. Їхні служби близькі
нам за обрядом.
Громада
і її організації кожночасно
проводили і проводять акції
фінансової допомоги у фонди
Української Помісної Церкви
і її проводу. Вислано також
грошову допомогу Науковому Товариству
ім. Шевченка у місті Сарсель,Франція.
Громада виділяє кошти на стипендії
студентам семінарії у Римі,
Оттаві, учням середніх шкіл
у Бразилії та в Україні. Організації
парафії опікуються хворими та
вбогими, допомагають у розбудовах
парафій та храмів по цілій Україні
та місцях українських поселень
в діаспорі.
В парафії, з
різних нагод проводились соборні
богослужіння з численною участю
духовенства для вірних усіх
парафій Торонта: так як, повернення
Блаженнішого Патріярха Йосифа
на волю, 25-річчя його архиєрейської
хіротонії, беатифікацію митрополита
Андрея, з нагоди національних
роковин: “Самостійності і Соборності”,
Листопадового Зриву, служено
панахиди за померлих церковних
ієрархів, національних діячів
і героїв.
ЦЕРКОВНИЙ КОМІТЕТ – ПАРАФІЯЛЬНА
РАДА
Основне завдання
Церковного комітету - збереження
господарської і фінансової діяльності
Свято-Миколаївської парафії.
Після повної перебудови храму
та обладнання церковного устаткування
комітет займався будовою нового
приміщення для Рідної Школи
і резиденції священиків. Комітет
постійно дбав про належний стан
будинків, своєчасне проведення
біжучих ремонтів, та необхідних
реконструкцій. Головами Церковного
комітету були: Осип Тучик, Мирон
Возняк, Іван Верига, Олександер
Клюфас, Михайло Цибульській,
тепер Володимир Луців. На протязі
існування парафії, комітет займається
збіркою недільних пожертв. Наради
і засідання комітету відбуваються
в міру потреби під головуванням
і участю отця пароха.
ЛІҐА УКРАЇНСЬКИХ КАТОЛИЦЬКИХ
ЖІНОК КАНАДИ
Свято-Миколаївський
відділ ЛУКЖК сьогодні на 55-тому
році своєї діяльності ціллю
якої було і є служіння для добра
нашої церкви та наших ближніх.
Свої успіхи завдячують основоположницям
котрі своєю візією та ідейністю
вказали шлях праці відділу.
Активність членкинь
замітна в кожній галузі парафіяльного
життя де вони приносять позитивний
вплив та корисну працю. Успішно
працюють як члени Парафіяльної
Ради, трудяться у господарському
секторі, допомагають в адміністративних
справах, занимають місця на
різних комітетах, організують
та переводять парафіяльні свята,
відзначають роковини а найважніше
щонедільною кавою сприяють до
створення теплої родининної
атмосфери яка дає мирянам нагоду
зустрічі та спілкування.
Завдяки своїй фінансовій
базі Свято-Миколаївський відділ
ЛУКЖК піддержує багатогранну
харитативну діяльність. В першій
мірі відділ підтримує освіту
для тих які знаходяться у потребі.
Студенти Бразилії, України та
Канади як також релігійні, наукові
та суспільно громадські установи
користають з піддержки відділу
Здорова та гармонійна
атмосфера організаційної діяльності
є тлом на якому Свято-Миколаївський
відділ провадить і завершує
свої проєкти в різних секторах
його праці. Членкині вірять
що їх діяльність буде продовжуватися
на довгі роки а їх приклад спонукає
молодше покоління прилучитися
до праці.
БРАТСТВО УКРАЇНЦІВ КАТОЛИКІВ
КАНАДИ
Ініціативна група
парафіян, яку очолювали Кость
Мигаль, Михайло Поронюк та д-р
Анатоль Базилевич, провели акцію
і 4-го квітня 1954 року заснували
відділ організації католицьких
мужчин “Український католицький
союз”, пізніша назва “Братство
українців католиків”. Метою
заснування відділу було скріплення
християнського життя в громаді,
враз із поглибленням духового
розвитку парафії. БУКК є допоміжною
ланкою у праці Церкви. Відділ
БУКК зробив багато корисних
справ, без яких була б прогалина
у парафіяльній діяльності. Цю
успішну працю вели: Михайло
Поронюк, Олександер Клюфас,
Олександер Мох, Михайло Бозьо,
Василь Дідюк, Богдан Ґула, Богдан
Крамарчук, Ігор Клюфас. Працю
Братства тепер проводить Михайло
Цибульський. З метою поширення
християнського світогляду, відділ
БУКК регулярно організує сходини
з програмою доповідей, дискусій
та обміну думок та тему актуальних
проблем. Проводить для чоловіків
духовні вправи-реколекції, які
допомагали краще розуміти основи
християнства, Організує концерти
та академії на честь Слуги Божого
митрополита Андрея і розповсюджує
релігійну пресу і літературу,
веде кіоск, проводить продаж
молитовників і релігійних книжкових
видань, піклується хворими,
допомагає студентам і зубожілим,
підтримує Український Католицький
Університет в Україні, Богословську
семінарію в Оттаві. Окрім того
члени Братства очолювали вищі
управління – Єпархіальної управи
та Централі українців католиків.
ДРУЖИНА ЦЕРКОВНИХ ПРИСЛУЖНИКІВ
(Вівтарна дружина)
Вівтарна дружина
прислуговує при богослужіннях.
До Вівтарної дружини належить
хлопці віком від 8 до 15 років.
Щорічно склад її змінюється,
рік за роком приходять молодші
члени Вівтарної дружини. Однак,
ті, що відійшли, не поривають
зв’язків з Дружиною і щорічно
у великі свята - Різдво Христове,
Богоявлення, Великдень та інші
особливі церковні служби радо
прислуговують до Святої Літургії,
хоч вже є студентами середніх
та вищих шкіл. Заряд церкви
придбав для хлопців-прислужників
релігійно-обрядовий одяг, естетично
й гарно виконані стихарі двох
кольорів, світлий на святкові
і недільні служби, червоний
– при служінні на посні та печальні
богослужби. Опікунами і наставниками
хлопців Вівтарної Дружини завжди
були отці душпастирі.
КЛЮБ СЕНЬЙОРІВ
Клюб сеньйорів Свято-Миколаївської
парафії засновано у вересні
1986 року, за ініціативою члена
парафії Богдана Ґули. Сьогодні
його провадить достойний лицар
Григорій Свергун. Основна мета
- дати можливість зустрічей
та обміну думками старшому поколінню
парафії. Члени клюбу збирались
на щотижневі зустрічі. Організовано
доповіді, де обговорювано та
дискутувано актуальні проблеми,
відзначали релігійні, історично
- національні події і свята.
Часто з доповідями виступали
гості з України та інших країн,
де існує українська діяспора.
Демонструвались тематичні фільми
- відеоновини з України.
ХОРОВА ЦЕРКОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ЦЕРКОВНИЙ МІШАНИЙ ХОР
Мішаний церковний хор
Свято-Миколаївського храму зорганізовано
на початку діяльності парафії.
Хором диригував проф.. Іван
Ковалів, знавець і любитель
церковної музики і співу. Репертуар
хору складався з основ візантійської
церковної музики. Успішними
були виступи хору на телебаченні:
Св. Літургія у 1962 році і богослужіння
Великої П’ятниці. Хор часто
співав Святу Літургію на Канадській
виставовій площі з нагоди ювілейних
святкувань Єпархії. Відомо,
що мішаний хор церкви співав
разом з Візантійським хором,
з Утрехту, Святу Літургію, на
день посвячення собору Св. Софії
у Римі і брав участь у святковій
академії. У травні 1973 року
в супроводі симфонічної оркестри
виступав у програмі академії
у Майпл Ліф Ґарденс з нагоди
приїзду Блаженнішого Патріарха
Йосифа. З вересня 1983 року
дириґентом хору став о. Боніфатій
Мальований, відтак була Рената
Дума. Нажаль, активність мішаного
парафіяльного хору в цей час
значно знизилась.
ДІВОЧИЙ ХОР „ВЕСНІВКА“
Дівочий хор, спочатку
як хор учениць Курсів Українознавства,
організований у кінці 1963 року.
Його перший виступ прозвучав
на Різдвяні свята під час Святої
Літургії. Керував хором Степан
Гарасовський, а з листопада
1964 року Галина Зорич Кондрацька.
Співали дівчата на недільних
Святих Літургіях, також виступали
з власними концертними програмами
у Торонто, інших містах Канади
і США. Хор “Веснівка” приймав
участь у святкуванні, на честь
Блаженнішого Патріарха Йосифа
у Римі у 1969 і 1977 роках.
Хор виступав у країнах Европи
- Німеччині, Австрії, Франції,
у Англії, приймав участь у всеканадських
фестивалях етнічних хорів, де
займав перші місця. Веснівка
здобула першу нагороду на міжнародному
фестивалі у Валії 1993 р. Другу
срібну нагороду здобула на міжнародній
олімпіяді у Лінц, Австрія, в
2000 р. З 1983 року “Веснівка”
став самостійною одиницею при
Свято-Миколаївській парафії.
МОЛОДІЖНИЙ ЦЕРКОВНИЙ ХОР
ІМ. СВ. ЄВТИМІЯ
Молодіжний церковний
хор започаткували Роман Гурко
та Тарас Ковальчук у 1985 році.
За час від 1988 до1992 року
з восьми хористів - аматорів
збільшився хор до 35 хористів.
На протязі його творчої діяльності
приймало участь біля 70 осіб.
З 1987 року хором диригує Адріян
Івахів, Роман Гурко надалі підтримував
з хором творчі музичні і товариські
зв’язки. З 2000 року Роман знову
керує хором. Світова прем’єра
повної Літургії, на музику Романа
Гурка, прозвучала на святкуванні
тисячоліття Рождества Христового
у Чикаґо, США. Молодіжний хор
Свято-Миколаївської парафії
достойно виконав музичні твори
під час святкування 1000-ліття
християнства Руси-України в
Римі та Святій Землі. У серпні
1992 року члени хору брали участь
у перевезенні тлінних останків
Блаженнішого Патріярха Йосифа
з Риму до Львова.
СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА РІДНА
ШКОЛА
Натхненно працює громада
парафії на власній ниві, у Рідній
Школі, а згодом на Курсах Українознавства,
щоб підростаючому молодому поколінню
прищеплювати любов до свого-рідного.
Свято-Миколаївська суботня Рідна
школа, яка існує від початку
існування парафії, відрізняється
від інших українських шкіл у
Торонто тим, що ця школа є парафіяльна,
при церкві. Вчителі і діти беруть
участь у шкільних богослужбах,
навчання українознавства ґрунтується
на тривалій релігійній основі.
Школу вели, через довгі роки
– Омелян Левицький, Михайло
Федак та Ілля Шкільник. У 1962
році були зорганізовані Курси
українознавства. Програма курсів
включала предмети - релігія,
українська мова, українська
література, історія та географія
України, українська культура,
мистецтво, археологія і спів.
Першим директором Курсів Українознавства
була Надія Попіль, з 1966 року
Ярослава Зорич. На сьогоднішній
день з 1989 року директором
працює Дарія Соханівська.
Випускники школи, а
було їх більш 14-ть соток -
це переважно діти наших парафіян,
згодом зайняли видатні місця
у нашій та загально канадській
громаді. Шлях до служіння Господові
обрали отець Димитрій Паньків
та отець д-р Роман Лобай, колишні
учні Рідної Школи.
У червні 1968 року
учні мали особливу нагоду привітати
концертом у шкільній залі, Блаженнішого
Патріярха Йосифа. Що року учні
концертними виступами відзначають
день Святого Миколая, святкування
роковин Тараса Шевченка, Лесі
Українки, Івана Франка, Свято
Матері і закінчення шкільного
року. З 1991 року учні 9-ої
до 11-ої кляси отримують кредити
від Католицької Шкільної ради
Торонто.
ЦІЛОДЕННА ШКОЛА ім.
ПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО
За ініціятивою групи
батьків, очолена з Володимиром
Луцівим, у 1983 році, була відкрита
цілоденна школа ім. Патріярха
Йосифа Сліпого, директорами
якої були Михайло Яворський,
п-і Віра Барицька, а сьогодні
Василь Жила. У школі, крім загально
обов’язкових предметів, діти
вивчають і пізнають традиції
рідного обряду, рідну українську
мову, рідну культуру. Навчається
у школі 610 учнів. Парафія постійно
приділяє увагу і підтримує тісний
зв’язок з молодим поколінням.
Треба відзначити, що на запитник
парафії, майже в усіх відповідях
батьків, підтримано потребу
зберігати та поглиблювати знання
і розуміння нашої символіки,
плекати східні духовні вартості
і знання релігійних обрядів,
а також вживати рідну мову в
богослужбах.
|
